Однодольні рослини піддавалися генній модифікації важче за дводольні і перші успіхи у покращенні якостей рису з'являються лише у кінці 1990-х років у Федеральній вищій технічній школі Цюриха в експериментах німецького вченого Інго Потрикуса.
Елементи нового гену взяли з рослини нарцису та бактерії роду Ервінія.
У 2003 році концентрація бета-каротину у лабораторних рослин досягла 1.6 µг/г. Перший врожай просто неба був отриманий у 2004 році у місті Кроулі, штат Луїзіана, США, оскільки це одна з небагатьох країн, що не заборонила генну модифікацію харчових рослин.[1]
У 2016 році 110 лауреатів Нобелівської премії підписали петицію, що закликає Greenpeace припинити переслідування ГМО, в якій заборону розповсюдження золотого рису у бідних країнах описують як «злочин проти людства».[2]
↑Mayer, Courtesy www.openwebdesign.org / Modified by Jorge. The Golden Rice Story. www.goldenrice.org. Архів оригіналу за 11 липня 2016. Процитовано 4 липня 2016.