Зара Мохаммаді або Захра Мохаммаді (нар. 1990, Деголані, Курдистан, Ірак)[4][5] — курдська активістка та вчителька рідної мови з провінції Курдистан в Ірані, яка зазнала політичних репресій. Директорка Культурної асоціації Ноджін — організації, фахівці якої викладають та пропагують курдську мову та ідентичність в Ірані, де вона дозволена як «племінна та регіональна мова» законом, але не має реального застосування для навчання у закладах загальної середньої освіти.[6][7][8][9].
У травні 2019 року її заарештувала спецслужба Ірану, звинувативши в роботі на курдську опозицію та замаху на порушення національної безпеки[9][10]. Звільнена через кілька місяців, влітку 2020 року, вона була засуджена до 10 років позбавлення волі за «створення групи проти державної безпеки». У січні 2022 року цей вирок було зменшено до 5 років позбавлення волі після скарги кількох правозахисних організацій, таких як Amnesty International, Front Line Defenders[11] та Організація непредставлених націй та народів[8][9][12].
У грудні 2022 року BBC назвало Зару Мохаммаді однією зі 100 надихаючих і впливових жінок 2022 року[13].
Життєпис
Зара Мохаммаді народилася в 1990 або 1991 році в селі в Іранському Курдистані, але пізніше жила в муніципалітеті Найсер, в окрузі Санандадж, також в Ірані. Закінчила Університет Бірджанда, де вивчала геополітику. У своїй педагогічній та освітній діяльності, починаючи з підліткового віку та протягом більш як 10 років, Зара викладала курдську мову в місті Сенендедж та сусідніх регіонах[4].
У 2013 році Зара стала співзасновником Соціально-культурної асоціації Nojin, яка займається просуванням курдської мови та культурної ідентичності, а також навчанням захисту навколишнього середовища.[4][11][14]. Після дозволу від Міністерства внутрішніх справ Ірану її було обрано керівником асоціації з кількома філіями в інших місцях Іранського Курдистану.[4][15]
Затримання та судові репресії
16 травня 2019 року на кладовищі в курдському селі Кулан (округ Маріван) під час вшанування пам'яті вбитого молодого активіста Нарміна Ватанкха, іранські сили безпеки провели рейд і заарештували сімох з присутніх громадських активістів[16]. Через кілька днів, 23 травня, спецпризначенці з цього району ввірвалися до будинку і також заарештували Зару Мохаммаді[15].
Спочатку влада звинуватила її у відповідальності за посягання на національну безпеку Ірану, за що її ув'язнили на 6 місяців і змусили зробити зізнання[8][10][15]. Її звільнили 2 грудня того ж року під заставу в 700 мільйонів томанів — еквівалент 7000 мільйонів іранських ріалів, приблизно 150 000 євро за обмінним курсом січня 2022 року[15][17]. Тому Amnesty International осудили арешт активістки, заявивши, що Зара Мохаммаді була заарештована «тільки через її зв'язок із розвитком курдської національної меншини»[8][11]. Протягом цього часу сім'я іноді могла відвідувати Зару[4].
У період з 16 лютого по 15 липня 2020 року суддя Саїді Ісламського революційного суду Санандаджу засудила її до 10 років ув'язнення за звинуваченням у «створенні груп і товариств з метою порушення національної безпеки»[10][15]. Це рішення гостро критикували кілька правозахисних організацій, які вважають Зару Мохаммаді жертвою політичних репресій в Ірані, не пов'язаною з Соціально-культурною асоціацією Ноджін і переслідуваною за її громадську діяльність[9].
У жовтні 2020 року апеляційний суд № 4 у Санандаджі зменшив вирок до 5 років позбавлення волі[15]. Хоча адвокати вчительки та активістки подали апеляцію, посилаючись на статтю 477 Кримінального кодексу Ісламського Ірану[15], 13 лютого 2021 року їй повідомили, що той самий суд залишив вирок без змін[12]. 2 січня, після подальших апеляцій до Апеляційної палати та Верховного суду Ірану, Головний суд провінції Курдистан відхилив будь-яку подальшу апеляцію та наказав відправити Зару Мохаммаді до в'язниці для відбування п'ятирічного ув'язнення[15][18][19] Зара також є членом ради директорів Ножинської культурно-громадської ради.[20]
Попри те, що її засудили до п'яти років ув'язнення[21], 10 лютого 2023 року Зара вийшла на свободу без її клопотання про амністію. Після виходу на свободу активістка опублікувала відео у своєму Instagram- акаунті та заявила: «Ні я, ні мій адвокат не підписували жодного прохання про амністію і ніколи я цього не зроблю!».[22]
Визнання
У грудні 2022 року BBC визнала її однією з 100 впливових жінок у світі[23].
Див. також
Примітки