Відкрита школа 20 серпня 1920 року. Антон Семенович Макаренко був першим директором 10-ї трудової школи. Школа була відкрита в приміщенні Селянського поземельного банку на розі вулиць Жовтневої та Рози Люксембург. Через три місяці А. С. Макаренко очолив дитячу трудову колонію для неповнолітніх. Завідувачкою 10-ї школи було призначено Євгенію Василівну Люльєву.
Жовтнева, 20 в 1937 і 2012 роках
Згодом школа перебралася в житловий будинок по вулиці Гоголя, 24, працювала в приміщеннях по вулицях Луначарського та Жовтневій, 20. Пізніше їй надали будівлю Гоголівської школи по вулиці Пушкіна — сучасне її праве крило. Потім до неї було приєднано будівлю освітнього товариства (Народного дому) імені В. Г. Короленка.
Народний дім імені В. Г. Короленка побудований в 1922–1923 роках за проектом архітектора Аркадія Яковича Лангмана на розі вулиць Пушкіна і Котляревського. Кам'яний, двоповерховий. У рішенні фасадів використані елементи класицистичної архітектури. На розі будинку — чотириколонна ротонда доричного ордеру.
Спочатку Народний дім призначався для літераторів і вчених, але став школою. На фасаді — меморіальні таблички Лялі Убийвовк і В. М. Челомею.
Таблички на будівлі школи
Лялі Убийвовк
В.М.Челомею
Звернення ветеранів
У 1995 році в стіну будинку закладено капсулу із зверненням до нащадків ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років. Розташований на вулиці Пушкіна, 20/23.
1920—1950
У 1935 році школа 7-річка стала 10-річкою. З 1946 року школа носить ім'я російського письменника В. Г. Короленка. З 1947 по 1954 рік школа була жіночою, а з 1954 року — стала й чоловічою. У 1959-62 роках йшло будівництво нового корпусу школи. У цей час школа була трудовою, політехнічною.
Рівень викладацького складу був настільки високим, що вперше в місті на базі школи відкрили методичний кабінет.
1950—1980
У селі Ковалівка діяв табір праці і відпочинку радгоспу імені А. С. Макаренка. Школа співпрацювала з деревообробним комбінатом тресту «Полтавасільбуд» і телефонно-телеграфною станцією, на яких старшокласники отримували професійну підготовку. На випускних вечорах учням вручали посвідчення столяра, телеграфіста, телефоніста та оператора зв'язку.
8 травня 1965 року Лялі Убийвовк присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Тоді ж було розпочато створення експозиції, присвяченої героїні, в класі, де вона навчалася у 1927-37 роках.
28 жовтня 1967 року відбулося урочисте відкриття монументу «Нескореним полтавчанам».
Класи-вітальні школи
Клас О.К.Убийвовк
Клас-вітальня В.Г.Короленка
Клас-вітальня М.Й.Кривошеєва
Клас-вітальня О.П.Ківи
Клас-вітальня А.М.Роговцевої
Клас-вітальня В.М.Челомея
Пам'ятник «Нескореним полтавчанам», відкритий 28 жовтня 1967 року
1980—2010
1982 рік — 60-річчя утворення СРСР. У школі проведено міжреспубліканський фестиваль «П'ятнадцять республік — п'ятнадцять сестер».
1988 рік — до 100-річчя з дня народження А. С. Макаренка відкрито присвячену йому експозицію. В 2013 році, до його 125-річчя, вітальня була оновлена.
В 2003 році відкрито клас-вітальню Володимира Короленка. Поповнюючи сторінки історії школи, підтримуючи традиції, створено клас-вітальню В. М. Челомея. В 2013 році створено експозиції, присвячені М. Й. Кривошеєву, О. П. Ківі й А. М. Роговцевій.
Відомі учні та випускники школи
Володимир Миколайович Челомей — Головний конструктор Об'єднаного конструкторського бюро ракетобудування, будівництва космічної та авіаційної техніки, двічі Герой Соціалістичної Праці.
Олена Костянтинівна Убийвовк — керівник підпільної комсомольської організації «Нескорена полтавчанка» в період німецько-фашистської окупації Полтави в 1941—1943 роках, Герой Радянського Союзу.