Еміль з Льонеберґи (швед. Emil i Lönneberga — дослівно «Еміль в Льонеберзі») — літературний персонаж, головний герой циклу з шести творів шведської письменниці Астрід Ліндґрен, які вперше вийшли у Швеції з 1963 по 1986 роки.[2]
Еміль і інші персонажі
Дія книг відбувається у Швеції на рубежі XIX і XX століть.
Сім'я Свенсон живе на хуторі Катгульт поблизу містечка Льонеберґи в окрузі Смоланд.[2]
Еміль Свенсон — «маленький шибеник і дурень», веселий, цікавий і винахідливий шестирічний сільський хлопчик, який постійно потрапляє в різні комічні ситуації. Він дуже тямущий і знає, як заробити гроші самому, не просячи у батьків. У нього є задатки дбайливого господаря і гарного бізнесмена, чому частково заздрить батько.
У Еміля є молодша сестричка Іда, яка, не по своїй волі, також часто виявляється замішана в витівки брата.[2]
Уже в цьому віці у нього є власна худоба — жеребець Лукас, корова Релла, порося Свинушок і курка, кульгаюча Лотта.
Із захоплень хлопчика виділяється столярна справа. Кожен раз, коли його замикають в столярній майстерні за пустощі, Еміль вирізає по одному дерев'яному чоловічкові, і загальне їх число з часом перевалює за 300 штук.
Антон, батько Еміля — церковний староста, що відрізняється дбайливим ставленням до грошей. Багато працює в полі нарівні з найманим працівником Альфредом. Любить свого сина, але найчастіше саме батько мимоволі опиняється в центрі витівок спадкоємця, які відбуваються в Еміля по чистій випадковості. І якщо син чує крик батька: «Еміль!!!»- то біжить щодуху в столярську майстерню, закриваючись зсередини, де і перечікує батьківський гнів, вирізаючи дерев'яні фігурки.
Альма, мати Еміля — домогосподарка, яка знає безліч різних рецептів. Веде записи проступків свого сина в спеціальних зошитах, для яких вже немає місця в ящиках столу. Пише з безліччю орфографічних помилок, але це не заважає їй бути кращою господаркою в окрузі. Особливо їй вдається кров'яна ковбаса — улюблена страва Еміля.
Кращий друг Еміля — працівник Альфред. Саме завдяки йому маленький шибайголова навчився дуже добре розбиратися в конях, поводитися з худобою і плавати. У хлопця немає сім'ї, тому спілкується він з пустуном, як з власним сином або маленьким братом.
Також в Катгульті є служниця Ліна, закохана в Альфреда, яка Еміля вельми недолюблює і каже раз у раз про те, який він шибеник.
Крім того, недалеко від Катхульта, в будиночку в лісі, живе стара Кресе-Майя. Вона приходить іноді до Свенсонів в гості допомогти по господарству і доглянути за дітьми. Любить розповідати всім страшні історії.
Книги
Цикл творів про Еміля включає три повісті (що зазвичай об'єднуються в збірку), три оповідання (також зазвичай об'єднуються в збірку) і чотири книжки-картинки: Повісті:
- 1963 — «Пригоди Еміля з Льонеберґи» (Emil i Lönneberga)[3]
- 1966 — «Нові витівки Еміля з Льонеберґи» (Nya hyss av Emil i Lönneberga)
- 1970 — «Ще живе Еміль у Льонеберзі» (Än lever Emil i Lönneberga)
Розповіді:
- 1984 — «Як маленька Іда надумала побешкетувати» (När lilla Ida skulle göra hyss)
- 1985 — «325-я витівка Еміля» (Emils hyss nr 325)
- 1986 — «Чим більше, тим краще, — сказав Еміль з Леннеберги» (Inget knussel, sa Emil i Lönneberga)
Книжки-картинки:
- 1972 — «Ох вже цей Еміль! »(Den där Emil)
- 1976 — «Як Еміль вирвав зуб у Ліни» (När Emil skulle dra ut Linas tand)
- 1995 — «Як Еміль вилив тісто на голову татові» (Emil med paltsmeten)
- 1997 — «Як Еміль потрапив головою в супницю» (Emil och soppskålen)
Збірки:
- 1984 — «Пригоди Еміля з Леннеберги» (Stora Emilboken) — містить всі три повісті.
- 1989 — «Еміль і малятко Іда» (Ida och Emil i Lönneberga) — містить всі три розповіді.
Переклад
Український переклад книг про Еміля здійснила Ольга Сенюк.[4]
Художники
Всі існуючі книги про Еміля ілюстрував шведський художник Бйорн Берг. Саме його ілюстрації найбільш відомі в усьому світі.
Екранізації
Рік
|
Країна
|
Назва
|
Режисер
|
Еміль
|
Примітка
|
1971
|
Швеція ФРН
|
Еміль з Леннеберги (швед. Emil i Lönneberga)
|
Олле Геллбом
|
Ян Ольссон
|
Телевізійний художній фільм.
|
1972
|
Швеція ФРН
|
Нові витівки Еміля з Леннеберги (швед. Nya hyss av Emil i Lönneberga)
|
Олле Геллбом
|
Ян Ольссон
|
Телевізійний художній фільм.
|
1973
|
Швеція ФРН
|
Еміль і Свінушок (швед. Emil och griseknoen)
|
Олле Геллбом
|
Ян Ольссон
|
Телевізійний художній фільм.
|
1974 — 1976
|
Швеція ФРН
|
Еміль з Леннеберги (швед. Emil i Lönneberga)
|
Олле Геллбом
|
Ян Ольссон
|
Серіал (13 серій). Всі герої говорять німецькою, а персонажа звуть Міхель.
|
1985
|
СРСР
|
Витівки шибеника[5]
|
Варіс Брасла
|
Маріс Зонненбергс-Замбергс
|
Художній телевізійний фільм, знятий на Ризькій кіностудії .
|
Примітки