Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, пройшов підготовку офіцера Генштабу і з 1926 року займав різні штабні посади. З 1 жовтня 1937 року — начальник оперативного відділу штабу 7-го армійського корпусу. Учасник Польської кампанії. 23 жовтня 1939 року очолив оперативний відділ штабу прикордонної ділянки «Північ», а 16 травня 1940 року — штаб 1-го військового округу. З 25 жовтня 1940 по 20 червня 1942 року — начальник штабу 20-го армійського корпусу.
Учасник Німецько-радянської війни, включаючи бої в районі Білостока, Смоленська, В'язьми, Москви і Гжатська. З 1 вересня 1942 року — командир 101-ї єгерської дивізії. Учасник боїв на Кавказі, Кубані, в Запоріжжі, біля Миколаєва і Вінниці. З 10 серпня 1944 року — командир 36-го гірського корпусу, дислокованого у Лапландії.
Після виходу Фінляндії з війни відійшов з корпусом у Норвегію, де в травні 1945 року здався союзникам. У 1947 році звільнений.
«Під час важких оборонних боїв у районі на південь від Проскурова німецька Вюртемберзько-Судетська 101-ша єгерська дивізія під керівництвом генерал-лейтенанта Фогеля відзначилася особливою хоробрістю та непохитністю.» (29 березня 1944)
Die Division im Kaukasus, US-Historical Division / Studiengruppe Wehrmachtführung und Heer
Література
Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag. Ranis/Jena 2007. ISBN 978-3-938845-17-2. S. 760.