Дебора Естрін (англ. Deborah Estrin; 6 грудня 1959, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — професорка інформатики в Корнелл-тех[en], технологічному кампусі Корнеллського університету і співзасновниця некомерційної організації mHealth, що займається питаннями «мобільного здоров'я» (використання мобільних телефонів у охороні здоров'я). Її головний внесок у науку — технологія вбудованих мережевих зондувань (англ. embedded networked sensing, ENS), що полягає у використанні крихітних, оснащених безліччю сенсорів пристроїв, які сприймають оточення і діляться цією інформацією один з одним, що дозволяє їм не тільки збирати інформацію, але й обробляти її, повертаючи результати аналізу, а не просто список спостережуваних значень. Наприклад, вбудовані в опори моста сенсори можуть досить точно визначити місця ослаблення його конструкції, а розсипані по лісі зонди можуть зібрати інформацію про склад ґрунту, розподіл рівнів вологості та звичаї лісової фауни[5].
Здобула диплом бакалавра 1980 року в університеті Каліфорнії, магістра 1982 року в МТІ й захистила дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії 1985 року на тему «Доступ до міжорганізаційних комп'ютерних мереж» (англ. Access to Inter-Organization Computer Networks), її керівником став Джером Сальтцер[en] (один із авторів системи Multics, прообразу UNIX)[6]. Після захисту повернулася на захід США та почала викладати в університеті Південної Каліфорнії, де пропрацювала до 2000 року, після чого повернулася до Каліфорнії. 2012 року Корнелльський університет відкрив новий кампус з розвитку нових технологій, і Естрін стала його першою співробітницею[7].
Внесок Естрін широко визнаний колегами та відзначений низкою нагород. Вже 1987 року Національний науковий фонд нагородив її як молоду науковицю, що подає надії. 2007 року Інститут Аніти Борг[en] зарахував її до «жінок-візіонерок»[8][9] (це був лише другий випадок вручення нагороди, а вперше вона дісталася таким відомим і визнаним десятиліттями науковицям, як Памела Самуельсон[en] і Радія Перлман). 2008 року Федеральна політехнічна школа Лозанни присудила її звання почесного доктора, 2011 року те ж зробив Уппсальський університет[10]. 2003 року журнал «Популярна наука» відніс Дебору Естрін до «блискучої десятки» вчених 2003 року[11]. 2007 року її прийнято Американської академії мистецтв і наук[12], а 2009 року — до Національної інженерної академії. Відзначено IEEE Інтернет-премія (2017), лауреатка стипендії Мак-Артура (2018). Фелло ACM та IEEE.
Має низку відомих родичів: батько Дж. Естрін[en] — професор, працював з Дж. фон Нейманом, мати Т. Естрін[en] — професорка, віце-президент IEEE, сестра Дж. Естрін[en] працювала з В. Серфом над TCP/IP.
Примітки
Див. також