До складу «Манчестер Юнайтед» перйшов з клубу «Гослінгс Юнайтед», а в серпні наступного року уклав професіональний контракт. В сезоні 1944/45 захищав кольори «Аккрінгтон Стенлі». У цей час виступав на позиції нападника, а вже у перших офіційних турнірах Метт Басбі використовував його в середині поля. Після Другої світової війни «Манчестер Юнайтед» був одним з лідерів першого дивізіону, тричі поспіль ставав віце-чемпіоном, а в сезоні 1951/52 — переможцем англійського чемпіонату.
24 квітня 1948 року грав у фіналі кубка Англії на «Вемблі». У присутності 99 000 глядачів його команда грала проти «Блекпула» зі Стенлі Метьюзом і Стеном Мортенсеном у складі. Матч завершився на користь «манкуніанців» — 4:2 (у переможців відзначилися: Джек Роулі (2), Стен Пірсон і Джон Андерсон).
1954 року перейшов до команди «Бері» з другого дивізіону, де і завершив кар'єру професіонального футболіста. Потім виступав за виступав за напівпрофесійні або аматорські клуби «Пітерборо Юнайтед» (1956–1959) і «Корбі Таун» (1959–1960).
1946 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 13 матчів.