Бурун-Кая (також Калай-Бурун[1]) — руїни середньовічного укріпленого загону (притулку) IX—X століття.
Опис
Розташовані на однойменній скелі гірського масиву Курушлю[2], що утворює східний край Качинських воріт[1], за 1,5 км на захід від села Баштанівка. Мис обмежений з трьох сторін урвищами висотою 15—35 м, з підлогового боку плато було перегороджено стіною (товщиною близько 3 м і довжиною 87 м, що збереглася на висоту до 1,2 м), складеною з бутунасухо, впритул до внутрішньої сторони якої є сильно зруйновані фундаменти якихось споруд. Площа укріплення 0,8 гектара (більша частина заросла лісом). На підставі підйомного археологічного матеріалу зміцнення датується приблизно IX-Х століттям, а мізерний культурний шар передбачає короткочасне епізодичне використання як притулок[3].
Руїни стін на Бурун-Кая були виявлені в 1938 кримським археологом В. П. Бабенчиковим[1], зміцнення згадував М. І. Рєпніков в рукописі 1940 «Матеріали до археологічної карти південно-західного нагір'я Криму»[4]. Є. В. Веймарн та М. Я.Чореф у книзі «Корабель на Качі» 1976 року визначали зміцнення центром якогось феодального уділу[5], за сучасними уявленнями ісар — притулок навколишніх жителів на випадок військової небезпеки[3]. Рішенням Кримського облвиконкому № 16 від 15 січня 1980 року руїни укріплення на скелі Бурун-Кая оголошені історичною пам'яткою регіонального значення[6].