Померла 30 грудня1975 у Тбілісі. Похована в пантеоні письменників і громадських діячів Грузії Дідубе.
Творчість
З 1919 року — учасниця виставок (виставка Грузинського мистецького товариства в Тбілісі). Також експонувалася на «Ювілейній виставці мистецтва народів СРСР» (1927), Ювілейній виставці образотворчих мистецтв Грузії, присвяченій 10-річчю Жовтня (1927), виставці «Будівництво та мистецтво національних республік» (1932), виставці творів театрально-декораційного мистецтва Грузії (1933), виставці образотворчого мистецтва Грузинської РСР (1937), «20 років Радянської Грузії» (1941) в Тбілісі, Всесоюзній художній виставці, присвяченій 40-річчю Жовтня (1957) в Москві та інших. Учасниця виставок радянського мистецтва за кордоном — у Відні та Берліні (1930), Парижі (1931). Провела персональні виставки в Парижі (1926), Остенде (1927), Тбілісі (1927, 1928, 1960, 1962, 1965, 1971), Телаві (1927, 1928), Кутаїсі (1927, 1928), Москві та Харкові (1930), Баку (1961), Карл-Маркс-Штадті (1969).
Працювала переважно як пейзажист. Її картини — «Старий Тбілісі», «Кахетія. Зима» (обидва — 1924); «Робочий квартал в Парижі» (1926); «Гульня», «Стара дзвіниця» (середина 1920-х); «Аджарець» (1927); «Батумські нафтоперегонні заводи» (1927); «Околиці Тбілісі» (1931); «Телаві» (1934); «Відпочинок колгоспників» (1937); «В горах Мінгрелії» (1940); «О. С. Пушкін на могилі О. С. Грибоєдова» (1949); «Поет Н. М. Бараташвілі в салоні М. Орбеліані», «Імеретія» (1956); «Тбілісі» (1959); «Збір винограду» (1961) та інші.
Створила графічні цикли (акварель, олівець, туш): «У дні війни» (кінець 1940-х), Прибалтикою і Чехословаччиною (обидва — 1950-ті), «Старий і новий Тбілісі» (1961—1967).
18 квітня1976 року, в день народження художниці, в Тбілісі на базі квартири-майстерні Єлени Ахвледіані був створений музей. У ньому зберігаються картини, театральні ескізи, костюми, книжкові ілюстрації, карикатури, гумористичні замальовки, фото, особисті архіви художниці, а також етнографічна і археологічна колекції, зібрані нею в різних куточках Грузії. У будинку-музеї більше трьох тисяч експонатів.
Ахвледиани Елена Дмитриевна // Популярная художественная энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство / Гл. ред. В. М. Полевой. — М.: Советская энциклопедия. Книга І. А-М., 1986. — С. 55.
Ахвледиани Елена // Художники народов СССР. Библиографический словарь. — Т. 1. — М., 1970. — С. 237.
Ерлашова С. Выставка произведений Елены Ахвледиани // Искусство. — 1967. — № 6.
Право на короткое имя: Елена Ахвледиани // Поюровский Б. М. Что осталось на трубе… Хроника театральной жизни второй половины ХХ века [Сборник статей и очерков]. — М.: Центрполинграф, 2000. — С. 20-23. — ISBN 5-227-00448-X (Перша публікація — Творчество. — 1976. — № 5.)
Урушадзе Н. Елена Ахвледиани. — Тб., 1979. (груз.)
Шмерлинг Р. Пейзаж родины // Творчество. — 1961. — № 6.