Згідно з апокрифічними переказами, Анна походила з роду царя Давида і була донькою священика Матана з покоління Юди і тіткою св. Єлисавети, матері св. Івана Хрестителя.
Анна відзначалася побожністю і милосердям до вбогих. Вона була бездітною, що вважалося ганьбою між людьми. Разом зі своїм побожним чоловіком Йоакимом вона наполегливо просила Бога у молитвах про потомство. У протоєвангелії мовиться, що одного дня явився їй ангел Господній, який приніс радісну вістку від Бога: її молитва вислухана. Щаслива Анна відразу поспішила до Єрусалима, щоб скласти Богові свою сердечну подяку. Там вона зустрілася зі своїм чоловіком, який також мав вістку від Божого ангела. Цей апокрифічний сюжет відтворює біблійну оповідь про Анну, мати Самуїла)[4].
Щасливий для них день сповнення Божої обітниці настав 21 вересня. Праведне подружжя тримало на руках дитя, яким обдарував їх Господь після довголітнього чекання. Була це Марія, Мати Ісуса Христа.
Анна упокоїлася у Господі ще перед Благовіщенням. У це свято Свята Церква закликає християн оспівувати Христа Господа, що переставив Анну із земного життя до безконечної слави, бо вона «Мати Богородиці і Вседіви».
Свята Анна — покровителька вагітних та жінок під час переймів, захисниця матерів, бабусь, домогосподарок. Вона також вважається патроном гірників і золотошукачів, через простонародне ототожнення її доньки Марії та онука Ісуса із золотом[4].
25 липня — Успення св. Анни, матері Пресвятої Богородиці.
Цього дня співають: «Успіння твоє, праведна Анно, святкуємо, бо невимовною славою звеличив тебе Христос Бог, як свою праматір».
У фалеристиці
Орден Святої Анни — у 1797—1917 роках державна нагорода Російської імперії. Первісно заснований 1735 року як німецька нагорода герцогів Гольштейн-Готторпів на честь померлої Анни Петрівни, доньки московського царя Петра I, дружини гольштейнського герцога Карла-Фрідріха (формально, на честь святої Анни). 1797 року російський цар Павло I вніс гольштейнський орден до нагород Росії. Надавався цивільним і військовим особам за державну службу, суспільно-корисну діяльність і військові подвиги. До 1845 року нагороджені орденом отримували права спадкового дворянства.
Holweck, Frederick. St. Anne [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.]. The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.