|
Адальберт Прусський
Адальберт Генріх Вільгельм Прусський (нім. Adalbert Heinrich Wilhelm von Preussen; 29 жовтня 1811, Берлін — 6 червня 1873, Карлсбад) — прусський принц, військово-морський теоретик і адмірал, один з творців військово-морського флоту Німеччини. Син принца Вільгельма, двоюрідний брат короля та імператора Вільгельма I. Артилерійська служба. Син принца Вільгельма, молодшого брата Фрідріха Вільгельма III та принцеси Марії Анни Гессен-Гомбурзької; двоюрідний брат короля та імператора Вільгельма I. Служив в артилерії в 1832—1854 роках, у 1840 році отримав чин генерал-майора. У 1826 році принц відвідав Голландію, у 1832 році — Англію і Шотландію, в 1834 році — Петербург і Москву, в 1837 році — південну Росію, Туреччину, Грецію і Іонічні острови, в 1842 році — Бразилію. Спогади про останню подорож (нім. «Ans meinem Reisetagebuche 1842—43 г.») були видані у вигляді манускрипту в Берліні в 1847 році, а пізніше переведені на англійську мову. 24 червня 1834 року був нагороджений орденом Орден Андрія Первозванного[4]. В червні 1843 року отримав чин генерал-інспектора прусської артилерії, в 1846 році — генерал-лейтенанта. Морська службаПісля видання своєї брошури Denkschrift über die Bildung einer deutschen Flotte (Потсдам, 1848 рік) призначений головою комісії морського міністерства і взяв діяльну участь в створенні німецького флоту. В 1849 році він став командиром берегової ескадри і 30 березня 1854 року отримав чин адмірала, де зайнявся особисто складом служби персоналу в новоствореному прусському адміралтействі і будівництві військової гавані в Ядебузі. В серпні 1856 року вирушив у пробне плавання на корветі «Данциг» в Середземне море і оглядав береги Рифу, де в 1852 році було захоплено прусське торгове судно. Тут він висадився з 65 людьми біля мису Трефоркаса, але, був обстріляний піратами на неприступній місцевості, втративши багато людей і отримавши важке поранення, повернувся на корабель. У 1861—1871 роках Адальберт був головнокомандувачем всього прусського флоту і зробив кілька плавань. Під час Данської війни 1864 року він командував Остзейской ескадрою. Під час Австро-прусської війни 1866 року був при головній квартирі 2-ї прусської армії — в битвах під Находом, Скаліцем, Швейншедлем, Кеніггрецем. З утворенням Північнонімецького союзу Адальберта призначили головнокомандувачем союзного флоту. У Франко-прусській війні (1870 рік) північнонімецький флот не міг встояти проти ворога і був вчасно введений до Вільгельмсгафену, принц вирушив до Франції, де взяв участь у війні. Після укладення мирного договору Адальберт залишив посаду головнокомандувача флотом, але як генерал-інспектор продовжував піклуватися про його подальший розвиток. Навесні 1873 року він оселився для лікування в Карлсбаді, де помер 6 червня 1873 року. РодинаАдальберт був у морганатичному шлюбі з балериною Терезою Ельслер, яка отримала від Фрідріха-Вільгельма IV звання баронеси фон Барні. Єдиний син Адальберта, барон Адальберт фон Барні, народився 25 квітня 1841 року. Через слабке здоров'я не міг служити на військовій службі і в 1859 році вирушив в супроводі доктора Гартмана подорожувати Єгиптом і Нубією, де помер від місцевої хвороби, яка перебігала з гарячкою 12 липня 1860[5]. У 1882 році в Вільгельмсгафені йому було встановлено пам'ятник. НагородиПрусське королівство
Ганноверське королівство
Велике герцогство Гессенське
Баварське королівство
Велике Герцогство Баденське
Мекленбург
Австрійська імперія
Російська імперія
Інші країни
Кораблі, названі на честь принца
Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
