У квітні 2003 року було засноване Іранське космічне агентство (ІКА). Було прийнято п'ятирічний план розвитку космічної галузі, що включав запуск, як мінімум п'яти супутників зв'язку і дистанційного зондування Землі, а також декількох дослідницьких мікросупутників. ІКА був призначений головним координуючим органом, яким раніше фактично був Іранський центр дистанційного зондування.
Ракети-носії
Серія «Шахаб» (вважається подібною до ракети КНДР — Тепходон-2). Відома, наприклад, ракета IRIS[en], яка була успішно запущена 25 лютого2007 року (корисне навантаження не уточнюється). Ракета не виходила на орбітальний політ, після досягнення висоти 150 км була спущена на поверхню Землі за допомогою парашуту[1].
Сучасною ракетою-носієм є ракета «Сафір». Перший вдалий політ «Сафір-2» відбувся 4 лютого2009 року.
Космодроми
Основною точкою запуску іранських космічних ракет вважається місто Імамшахр, звідкіля і була запущена суборбітальна ракета серії «Шахаб-3». Інший космодром розташований у місті Кум.
Місії
Перший іранський супутник «Синах-1» був запущений у космос 28 жовтня2005 року ракетою-носієм Космос-3М з космодрому «Плесецьк» (РФ). Тобто, Іран став 43-ю країною зі своїм власним супутником у космосі. Другий супутник «Синах-2» був запущений в 2008 році[2].
22 квітня 2020 року, згідно повідомлення агентства Iran Front Page, Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) успішно вивів на орбіту перший військовий супутник «Noor», що в перекладі з перської означає «Світло». Супутник «Noor» знаходитиметься на висоті 425 км від поверхні Землі. В Ірані виведення військового супутника на орбіту оцінюють, як головне досягнення космічної галузі країни[3][4].
27 лютого 2022 року, в космос, на орбіту з висотою 500 км, було запущено другий іранський супутник-розвідник «Nour-2».
27 вересня 2023 року, згідно повідомлення Al Jazeera, іранський супутник «Nour-3» був успішно виведений на орбіту, яка знаходиться за 450 км від поверхні Землі. Перша версія супутника «Nour» була запущена у квітні 2020 року, що стало першим успішним запуском Ірану військового супутника-розвідника[5][6].
20 січня 2024 року, згідно повідомлення державних ЗМІ, Іран успішно запустив в космос дослідницький супутник «Sorayya». Ракета «Gayem-100» вивела супутник вагою приблизно 50 кг на низьку навколоземну орбіту висотою 750 км[7][8].
14 вересня 2024 року, згідно повідомлення державних ЗМІ, Іран успішно запустив в космос дослідницький супутник «Chamran-1». Супутник був виведений на орбіту висотою 550 км за допомогою ракетоносія з твердопаливним двигуном Qaem-100. Також повідомляється, що перші сигнали від супутника вже були отримані[9].
Плани на майбутнє
Наступний супутник «Месбах» планувався до створення за допомогою фахівців космічного агентства Італії, а запущений буде також своєю ракетою-носієм. Зі слів Мехрон Міршамс, заступника глави Іранської аерокосмічної асоціації, іранські експерти на справжній момент зайняті в 5 проєктах супутників, включаючи «Зохрех», «Месбах», ЗС-4, СМ-2С і «Сефехр». Розробляються подальші модифікації ракет-носіїв — «Шахаб-5» з чотирма прискорювачами на РДТТ для низькоорбітального корисного навантаження 250—300 кг і «Шахаб-6» з прискорювачами на РРД для корисного навантаження 550 кг.
21 листопада 2005 року, вперше, було випущено пресреліз про плановану іранську програму пілотованої космонавтики, що включає одномісний 2-тонний космічний корабель і в перспективі невелику космічну лабораторію.
Неофіційні китайські джерела повідомляли, що Іран готовий брати участь у розгортаємій програмі створення орбітальної станції КНР.
20 серпня 2008 року, ІКА оголосило, що Іран розробить і здійснить власний пілотований запуск в межах десятиліття, а планована дата запуску буде повідомлена протягом півроку. У разі здійснення цих амбітних планів у такі жорсткі терміни, Іран може стати п'ятою космічною наддержавою з пілотованою космонавтикою, поступившись лише Індії (планує власний космічний корабель до 2014—2015 рр.) Та випередивши навіть об'єднану Європу (плани - після 2018 р.) та Японію (плани - після 2020 р.). Згідно з тією ж заявою, Іран мав намір стати до 2021 року лідируючою аерокосмічною державою регіону.