В 1926 році міністерство Авіації Великої Британії зробило запит на заміну багатоцільового біплану Airco DH.9A, при цьому новий літак мав використовувати максимальну кількість частин DH.9A для зменшення перерви в виробництві. Компанія Westland була одним з виробників DH.9A випустивши більше 400 екземплярів, тому була добре підготовлена для створення нового дизайну. Прототип під назвою «Вапіті» (англ.Wapiti) готовий на початку 1927 року мав крила, елерони, фюзеляжні розпірки і хвостову частину від DH.9A, але збільшений фюзеляж, нову кабіну і потужніший двигун — Bristol Jupiter VI.
Після перших тестів виявилось що кіль і кермо напряму треба збільшити, і з цими змінами «Вапіті» пройшов випробування, а Westland отримали перше замовлення на виготовлення літака їх дизайну. Перших 25 серійних «Вапіті» створювались за специфікацією F.26/27 і мали дерев'янні крила та задню частину фюзеляжу. Наступна специфікація 16/31 вимагала суцільнометалеву конструкцію, а в процесі виробництва також замінено двигун на Jupiter VIII. Останньою модифікацією стала навчальна «Вапіті» з подвійним керуванням запропонована в 1932 році.
До згортання виробництва в вересні 1932 року було випущено 517 «Вапіті» різних варіантів. Окрім Британії, літаки купляла Австралія, Китай і Південно-Африканська Республіка, остання також виготовила 27 «Вапіті» за ліцензією. Декілька літаків використовувались для випробувань, зокрема було створено варіант на поплавковому шасі, а також прототип «Вапіті» з закритою кабіною. Цей літак здійснив політ над горою Еверест в квітні 1933 року.
Першими отримали і випробували літаки пілоти 84-ї ескадрильї в Іраку ще в 1927 році. На початку Другої світової війни, «Вапіті» все ще стояли на озброєнні 5-ї, 27-ї і 60-ї ескадрильей в Індії, а також в Канадських і Південно-африканських ВПС.[1]
Тактико-технічні характеристики
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]