WR 136

WR 136

Крива блиску для V1770 Cygni, побудована на основі даних TESS[1]
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Лебідь
Пряме піднесення 20г 12х 06.5421с[2]
Схилення +38° 21′ 17.779″[2]
Видима зоряна величина (V) 7.50[3]
Характеристики
Спектральний клас WN6(h)-s[4]
Показник кольору (B−V) 0.01[3]
Показник кольору (U−B) -0.37[3]


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −21.6[5] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −7.54[6] мас/р
Схил.: −7.38[6] мас/р
Паралакс (π) 0.4865 ± 0.0337 мас[6]
Відстань 6700 ± 500 св. р.
(2100 ± 100 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		−5.63[4]
Фізичні характеристики
Маса 21[4] M☉
Радіус 5.10[4] R☉
Світність 600,000[4] L☉
Ефективна температура 70,800[4] K
Обертання 37[7]
Інші позначення
V1770 Cyg, AG+38 1977, GSC 03151-01765, BD+37 3821, HD 192163, HIP 99546, GC 28056, SAO 69592.
Посилання
SIMBADдані для WR+136

WR 136 — зірка Вольфа–Райє, розташована в сузір’ї Лебедя. Знаходиться в центрі туманності Півмісяць. Вік її оцінюється приблизно в 4,7 мільйона років, і на даний час вона наближається до кінця свого життя. Очікується, що через кілька сотень тисяч років вона вибухне як наднова.

Згідно з останніми оцінками, WR 136 в 600 000 разів яскравіша за Сонце, в 21 раз масивніша і в 5,1 разів більша. Температура її поверхні становить близько 70 000 кельвінів.

WR 136 у центрі NGC 6888

Приблизно через 120 000–240 000 років WR 136 відірве свою оболонку з масою матеріалу близько 5 M☉. На той час вона стане червоним надгігантом тому, що вона все досі розширюється на швидкості 80 км/с[8]. Наразі її швидкий зоряний вітер, викинутий із зірки зі швидкістю приблизно 3,8 мільйона миль/год (1700 км/с[9]), наздоганяє матеріал, викинутий із зірки, і формує її в оболонку. Ультрафіолетові промені, що випускаються гарячою поверхнею WR 136, змушують оболонку світитися[8].

Є деякі докази того, що WR 136 може бути подвійною зіркою. Її компаньйоном буде маломасова зірка спектральної класифікації K або M, яка завершуватиме оберт навколо зірки Вольфа-Райє кожні 5,13 дня, будучи прабатьком рентгенівської подвійної системи малої маси[10].

Примітки

  1. ↑ MAST: Barbara A. Mikulski Archive for Space Telescopes. Space Telescope Science Institute. Процитовано 8 грудня 2021.
  2. ↑ а б Van Leeuwen, F. (2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics. 474 (2): 653—664. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357. S2CID 18759600.
  3. ↑ а б в Ducati, J. R. (2002). VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system. CDS/ADC Collection of Electronic Catalogues. 2237: 0. Bibcode:2002yCat.2237....0D.
  4. ↑ а б в г д е Sota, A.; Maíz Apellániz, J.; Morrell, N. I.; Barbá, R. H.; Walborn, N. R.; Gamen, R. C.; Arias, J. I.; Alfaro, E. J.; Oskinova, L. M. (2019). The Galactic WN stars revisited. Impact of Gaia distances on fundamental stellar parameters. Astronomy & Astrophysics. A57: 625. arXiv:1904.04687. Bibcode:2019A&A...625A..57H. doi:10.1051/0004-6361/201834850. S2CID 104292503.
  5. ↑ Barbier-Brossat, M.; Petit, M.; Figon, P. (1994). Third bibliographic catalogue of stellar radial velocities (Text in French). Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 108: 603. Bibcode:1994A&AS..108..603B.
  6. ↑ а б в Gaia collaboration (August 2018). Gaia Data Release 2. Astronomy & Astrophysics (Summary of the contents and survey properties). 616. A1. arXiv:1804.09365. Bibcode:2018A&A...616A...1G. doi:10.1051/0004-6361/201833051. Gaia DR2 record at VizieR.
  7. ↑ Gräfener, G.; Vink, J. S.; Harries, T. J.; Langer, N. (2012). Rotating Wolf-Rayet stars in a post RSG/LBV phase. Astronomy & Astrophysics. 547: A83. arXiv:1210.1153. Bibcode:2012A&A...547A..83G. doi:10.1051/0004-6361/201118664. S2CID 55530420.
  8. ↑ а б Mesa-Delgado, A.; Esteban, C.; García-Rojas, J.; Reyes-Pérez, J.; Morisset, C.; Bresolin, F. (2014). The Trace of the CNO Cycle in the Ring Nebula NGC 6888. The Astrophysical Journal. 785 (2): 100. arXiv:1402.6181. Bibcode:2014ApJ...785..100M. doi:10.1088/0004-637X/785/2/100.
  9. ↑ Hamann, W.-R.; Wessolowski, U.; Koesterke, L. (1994). Non-LTE spectral analyses of Wolf-Rayet stars: The nitrogen spectrum of the WN6 prototype HD 192163 (WR136). Astronomy and Astrophysics. 281: 184. Bibcode:1994A&A...281..184H. ISSN 0004-6361.
  10. ↑ Rustamov, D. N.; Cherepashchuk, A. M. (2011). The Wolf-Rayet star HD 192163 as a possible evolutionary progenitor of a low-mass X-ray binary. Astronomy Reports. 55 (4): 347—358. Bibcode:2011ARep...55..347R. doi:10.1134/S1063772911010069. Процитовано 17 липня 2013.

Література

  • Bychkov, K. V.; Sitnik, T. G. (2006). Stratification of optical emission from NGC 6888 as a trace of the interaction between Wolf-Rayet stellar wind and the shell of a red supergiant. Astronomy Letters. 32 (6): 406. Bibcode:2006AstL...32..406B. doi:10.1134/S1063773706060041.

Посилання