|
VA-111 Шквал (швидкісна торпеда)   «Шквал» — радянська швидкісна підводна торпеда. Призначена для ураження надводних[1] і підводних цілей. Входить до складу комплексу озброєнь, що розміщується на НК, ПЧ або стаціонарній установці. Іноді, через свою швидкість (300–500 км/год) і умови використання називають підводною ракетою. ІсторіяРозробка почалася в 1960 році. 29 листопада 1977 р. протичовновий комплекс «Шквал» прийняв на озброєння ВМФ. Проєкт розробив колектив під керівництвом академіка АН УРСР Георгія Логвиновича. Високу швидкість руху торпеди отримали за рахунок застосування підводного реактивного двигуна, що працює на твердому гідрореагуючому паливі, яке забезпечує більшу тягу, і рух ракети в кавітаційній порожнині (повітряному пузирі), що знижує опір води. Перша версія несла ядерну боєголовку в 150 кТ, потім створили варіант зі звичайною боєголовкою. З автономним керуванням, не має самонаведення. В 1992 році створили експортний варіант — «Шквал-Е». У цій модифікації ракета може вражати тільки надводні цілі і несе звичайний боєзаряд. Є дані про розробку нової моделі «Шквала», із самонаведенням і збільшеним до 350 кг зарядом. Довгий час не існувало торпеди, що мала б подібну високу швидкість, але в середині 2005 р. Німеччина заявила, що вона має торпеду «Барракуда», що використовує такий же принцип кавітації і має аналогічну швидкість.[2] А в травні 2014 року командувач ВМС Ірану заявив, що Іран також має на озброєнні підводні ракети, що досягають швидкості 320 км/год[3]. ВиробництвоТорпеду випускають у Киргизстані на державному підприємстві. Нещодавно уряд Росії зажадав 75% акцій заводу в обмін на списання величезного боргу Киргизстану перед Росією.[4] ТТХ
ТТХ «Шквал-Е»[1]
Примітки
Див. такожПосилання
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: VA-111 Шквал (швидкісна торпеда) |