|
Ulver
Ulver (Ульвер — норв. вовки) — норвезький колектив, що утворився в 1993 році. З кожним випуском музика Ulver змінювалася в стилі; різні альбоми зараховувалися до жанрів блек-метал, неофолк, тріп-хоп і авангардний метал, в цілому колектив завжди відрізнявся незвичністю, оригінальністю стилю і новаторством. ІсторіяСтворенняГурт утворений в 1992 році Крістофером Рюггом, який взяв псевдонім Гарм — персонаж скандинавської міфології, та барабанщиком Карлом-Міхаелем Ейде (Exhurtum)[1]. Разом з клавішником Ховардом Йоргенсеном, двома гітаристами і сесійним бас-гітаристом Робіном Мальмбергом з Mysticum вони записали демозапис Vargnatt (Ніч вовків). У наступному році Ейде покинув колектив, а позиції басиста і ударника зайняли відповідно Х'ю Мінг (Skoll) і Ерік Ланселот (AiwarikiaR). Пізніше до Ulver приєднався клавішник Торбйорн Педерсен (Aismal). ТрилогіяПерші три альбоми Ulver часто називають «трилогією», оскільки їх об'єднує спільна тематика (чарівність північної природи і язичництва) і музична спрямованість[2]. Дебютний альбом Bergtatt - Et Eeventyr i 5 Capitler вийшов у 1994 році. В текстах Bergtatt гурт розповідає історію про дівчину, яку викрадають надприродні істоти з норвезьких легенд[3]. Музика характеризувалася незвичайним для того часу поєднанням традиційного блек-металу (швидкий темп, дисторшн, скрімінг) з вставками акустичних програшів і чистого вокалу[4]. Ulver, поряд з Satyricon, стали одними з перших, хто додав у блек-метал елементи фолку[5], а їх дебютний альбом вважається знаковим і в дискографії гурту, і в історії всього жанру[4][1]. Другим альбомом став Kveldssanger (1996), повністю виконаний на акустичних інструментах (гітара, скрипка, флейта). Деякі пісні Гарм виконав а капела[6]. У 1997 році на німецькому лейблі Century Media видається записаний ще до Kveldssanger [7] альбом Nattens Madrigal , який став для Ulver проривом і приніс колективу міжнародну популярність. Тоді музикантами гурту були Рюгг, Йоргенсен, Педерсен, Мінг і Ланселот[3]. Як і Bergtatt, Nattens Madrigal — це концептуальний альбом, його головні теми — вовки і темна сторона людини[8]. Попри винятково «сире» і «брудне» звучання, мелодії і гра окремих інструментів досить чіткі, що виокремлювало Ulver серед більшості блек-металевих гуртів[9]. В кінці того ж року наклав на себе руки гітарист Grellmund з першого складу[1]. Електронна музика У 1999 році Ulver поклали на музику поему Вільяма Блейка «Весілля неба і пекла» і на щойно створеному лейблі Гарма Jester Records випустили новий альбом Themes from William Blake's The Marriage of Heaven and Hell, що складався з експериментів з індастріалом і тріп-хопом[1][10]. Нова робота ознаменувала закінчення «блек-метал періоду», з цього моменту гурт розвивався убік електронної музики. У наступному році вийшов техно-ембієнтний міні-альбом Metamorphosis, а через рік — п'ятий студійний альбом Perdition City. На ньому переважали м'які клавішні мелодії і електронні ефекти з сильним присмаком джазу (так, в першому треку «Lost in moments» звучить соло на саксофоні)[1][11]. У 2001 році гурт записав два міні-альбоми: Silence Teaches You How to Sing і Silencing the Singing. Перший з них — це двадцятихвилинна інструментальна електронна композиція, записана в ході роботи над Perdition City і видана обмеженим тиражем у 2000 копій[12]. На другому міні-альбомі вміщено три інструментальних треки, витриманих в тому ж стилі. Згодом обидва записи були перевидані на збірнику Teachings in Silence. У наступні роки Ulver записали саундтреки до коротких фільмів Lyckantropen і Svidd neger і міні-альбом A Quick Fix of Melancholy, а окрім того вийшла збірка 1993-2003: 1st Decade in the Machines, що складалася з реміксів, виконаних іншими музикантами (включно з Merzbow)[1]. Черговий альбом Blood Inside (2005) спродюсований Ронаном Крісом Мерфі, який раніше працював з Yes і King Crimson. Музика еволюціонувала в бік арт-рокового звучання з симфонічними аранжуваннями і електронними ефектами[13]. У 2007 році гурт видав Shadows of the Sun — м'яку, мелодійну і набагато більш цільну, ніж попередній альбом, роботу. Перший в історії Ulver концертний виступ відбувся 30 травня 2009 року в Ліллегамері[14]. Протягом року відбулося ще кілька виступів, а у 2010 році — європейський тур. 25 квітня 2011 року на лейблі Kscope видано альбом Wars of the Roses. 5 грудня того ж року Ulver видали на DVD запис концерту в Норвезькій національній опері, який відбувся 31 липня 2010 року. 28 травня 2012 року вийшов збірник Childhood's End, що містив 16 кавер-версій пісень відомих музикантів психоделічного року 1960-х років, серед них Jefferson Airplane, The Birds, Electirc Prunes і The Beau Brummels[15]. Альбом Silence Teaches You How To Sing 2001 року було використано як нарізку безлічі саундтреків з самого початку фільму «Сіністер» 2012 року. Черговий альбом Messe I.X - IV.X був записаний у вересні 2012 року разом з камерним оркестром Тромсе. 19 серпня 2013 року альбом був випущений в цифровому форматі, на осінь заплановано вихід диска на Kskope[16][17]. У 2014 році Ulver видали через Southern Lord Records альбом Terrestrials — колаборації з американськими дроун-металістами Sunn O))). Альбом складається з трьох імпровізаційних композицій, записаних наживо у 2008 році[18][19]. Композиція «Not Saved» стала саундтреком до фільму «Сіністер 2» 2015 року. Вона використовується для озвучення сцени масового вбивства «Різдвяний ранок» на 28-й хвилині фільму. СтильУ творчості Ulver часто виокремлюють два періоди: перші три альбоми і наступні записи. Bergtatt, Kveldssanger і Nattens Madrigal часто характеризують як «блек-метал трилогію»[20][21]. Музика Kveldssanger стилем далека від блек-металу, проте альбом включено в «трилогію», адже тематика (норвезька природа і фольклор) об'єднує його з Bergtatt і Nattens Madrigal. У буклеті Metamorphosis музиканти зазначили:
Альбоми, які видано пізніше, характеризуються музичними експериментами і переважанням електронних ефектів. Частина альбомів належить до індастріалу і ембієнту, частина до тріп-хопу, є також вкраплення елементів джазу, класичної музики і прогресивного року[1][22], виокремлюється вплив Coil[23]. Іноді пізній Ulver визначають як пост-блек-метал, як одну з блек-металевих гуртів, який пізніше змінив напрям убік авангарду[24]. ДискографіяСтудійні альбоми
Міні-альбоми
ДемоЗбірникиКонцертні записиМузика до фільмівУчасникиПоточний склад
Колишні учасники
Інші проєкти музикантівПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||
