USS Grunion (SS-216)

Історія
США
Назва: USS Bonefish (SS-223)
Будівник: General Dynamics Electric Boat, Гротон, Коннектикут
Закладений: 1 березня 1940 року
Спуск на воду: 22 грудня 1941 року
Прийнятий: 11 квітня 1942 року
Потоплений: затонув приблизно 30 липня 1942 року біля острова Киска, імовірно внаслідок циркуляції власної торпеди
Основні характеристики
Клас і тип: Підводний човен типу «Гато»
Водотоннажність: 1549 над водою, 2463 при зануренні
Довжина: 95,02 м
Ширина: 8,31 м
Осадка: 5,2 м
Двигуни:
  • 4 дизелі General Motors Model 16-248 V16 потужністю 4 МВт
  • 4 електромотори General Electric потужністю 2 МВт
Швидкість: 21 вузол (над водою), 9 вузлів (при зануренні)
Дальність
плавання:		 20000 км при швидкості 10 вузлів (над водою)
Автономність: 75 діб
Максимальна
глибина:		 91 м
Екіпаж: 6 офіцерів, 54 матроса
Озброєння:
  • 10 × 533 мм торпедних апарата (6 носових, 4 кормових), 24 торпеди
  • 1 × 76-мм палубна гармата / 50 калібрів
  • зенітне озброєння 1 х 40 мм Бофорс та 1 х 20 мм Ерлікон

«Граніон» (англ. USS Grunion (SS-216)) — американський підводний човен типу «Гато» часів Другої світової війни. Названий на честь виду невеликих риб з роду Leuresthes родини атериноподібних, що поширена біля західного узбережжя Північної Америки. «Граніон» затонув 30 липня 1942 року поблизу острова Киска, ймовірно в результаті циркуляції власної торпеди. Остов підводного човна був виявлений у 2007 році.

Історія

Судно закладене на верфі Electric Boat в Гротоні 1 березня 1941 року. Спуск на воду відбувся 22 грудня 1941 року. «Граніон» введений в експлуатацію 11 квітня 1942 року під командуванням Маннерта Абеле.

Після випробувань біля узбережжя Нью-Лондона, 24 травня «Граніон» вийшов у Тихий океан. Через тиждень, коли човен йшов через Карибське море в Панаму, він підібрав 16 осіб з торпедованого німецьким підводним човном U-558 військового транспорту «Джек». Були відомості про ще 13 вцілілих, але їх пошуки виявилися безрезультатними. 3 червня човен доставив врятованих у Коко-Соло і продовжив похід у Перл-Гарбор, куди прибув 20 червня.

Остов підводного човна на дні Берингового моря.

30 червня 1942 року, після десятиденних навчань «Граніон» покинув Гаваї, зайшов у Мідвей, потім попрямував до Алеутських островів. У першій радіограмі з човна, що передана під час патрулювання району на північ від острова Киска, повідомлялося про японський есмінець, який безрезультатно випустив по підводному човну кілька торпед. Впродовж липня човен патрулював у районі острова Киска і потопив два сторожових судна. 30 липня «Граніон» повідомив про посилення протичовнової оборони противника і отримав наказ іти на базу Датч-Гарбор.

Всі подальші спроби зв'язатися з човном були безуспішними. Пошуки з повітря біля узбережжя Киски не принесли результатів, і 5 жовтня човен був оголошений втраченим разом з екіпажом. «Граніон» виключений зі списків флоту 2 листопада 1942 року. У японських документах відомостей про атаки на підводні човни в районі острова Киска знайдено не було, і встановити долю «Граніона» вийшло лише через 65 років. У серпні 2007 року на дні Берингового моря був виявлений корпус підводного човна. У жовтні 2008 року представники ВМС США підтвердили, що знайдено саме підводний човен «Граніон»[1].

За службу під час Другої світової війни «Граніон» отримав бойову зірку. Командир підводного човна Маннерт Абеле був посмертно нагороджений військово-морським хрестом. На честь нього був названий есмінець «Маннерт Ебель», який вступив в дію 1944 році і потоплений 12 квітня 1945 року під час битви за Окінаву, японським літаком-снарядом «Yokosuka MXY7 Ohka».

Див. також

Примітки

  1. ↑ Cynthia Clark (2 жовтня 2008). Navy Confirms Sunken Submarine is Grunion (англ.). Official Website of the United States Navy. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.

Посилання