Альбом The Freewheelin’ Bob Dylan досягнув 22 позиції в чартах США (із часом набувши платинового статусу), а в 1964 році — першої позиції в чартах Великої Британії.
Це одна із 50 робіт, відібраних у 2002 році Бібліотекою Конгресу США для національного реєстру записів.
В той час як в його першому альбомі було лише дві авторські пісні, матеріал альбому Freewheelin' написаний самим Діланом за винятком народної пісні «Corrina, Corrina» і пісні Генрі Томаса «Honey, Just Allow Me One More Chance», переробленої Діланом.[7] Написані Діланом композиції демонструють його непересічний талант як автора пісень.[8]
Тексти пісень даного альбом охоплюють теми із заголовків про Рух за громадянські права, а також висловлюють занепокоєння з приводу ядерної війни. Певною компенсацією цим політичним темам є пісні про кохання та пісні, які містять в собі певний сюрреалістичний гумор. Успіх альбому та подальше визнання Ділана привели до того, що його було названо «представником покоління» (що дуже не подобалось самому Ділану[9]).
Список композицій
Усі пісні написані Діланом окрім тих, де зазначено інше.[10]
Перші копії видання містили чотири пісні, які пізніше була замінені лейблом Columbia (а саме: «Rocks and Gravel», "Let Me Die in My Footsteps, " «Gamblin' Willie's Dead Man's Hand» та «Talkin' John Birch Blues»). Копії початкової версії The Freewheelin' Bob Dylan є дуже рідкісними на сьогоднішній день.