Після пуску та розгону ракети до швидкості понад 3 Махів, відбувається відділення трьох суббоєприпасів, які напівавтоматично наводяться за принципом «лазерної стежки» (англ.SACLOS beam-riding). Використання в бойовій частині трьох вольфрамових субелементів, кожен з яких має свою уламкову бойову частину, збільшує імовірність успішного ураження цілі.
Бойова частина: три вольфрамові субелементи (так звані «дротики») масою ~900 г кожен, що мають уламкові БЧ, з ~450 г вибухівки.[2]
Варіанти
ATASK («повітря — повітря» Starstreak): Для використання з гелікоптера. Розроблено в поєднанні з електронікою McDonnell-Douglas та Lockheed-Martin у період з 1995 по 1998 рік спеціально для використання з AH-64 Apache. На озброєння не надійшов.
LML: Випускається з легкої багаторазової пускової установки (LML), яка містить три ракети, готові до стрільби, і може використовуватися як стаціонарний пусковий блок або встановлений на легкий транспортний засіб, такий як Land Rover або HMMWV (Humvee) .
Seastreak для військово-морського використання — кріплення, подібне до LML, але містить 6 або 24 ракети.
Самохідний (SP) HVM: Розміщений на Alvis Stormer AFV, з восьмизарядною пусковою установкою з внутрішнім місцем зберігання ще 8 ракет. Це найпоширеніший варіант.
Starstreak Avenger: Створена відповідно до вимог армії США на початку 1990-х років, ця система інтегрувала ракету Starstreak в автомобіль Boeing Avenger, замінивши 1 капсулу ракет Stinger на 1 капсулу з 4 Starstreak і відповідно змінивши систему управління вогнем.
Starstreak Mark II: покращена Starstreak.
THOR/Multi Mission System (MMS): Чотириракетна вежа, встановлена на позашляховому шасі Pinzgauer (6×6)[3], представлена Thales в 2005 році[4].
RapidRanger — Пускова установка RapidRanger на автомобілі URO VAMTAC.
Може знищувати повітряні цілі на висоті до 7 км, та на відстані до 7 км. Але при цьому дальність виявлення повітряної цілі типу «літак» може складати до 18 км, дальність виявлення повітряної цілі типу «вертоліт» — до 8 км[5].
ЗРК Stormer HVM має боєзапас в 12 ракет Starstreak, окрім 8 ракет безпосередньо в пускових установках[5].
з восьмизарядною пусковою установкою з внутрішнім місцем зберігання ще 8 ракет. Це найпоширеніший варіант.
Україна отримала ПЗРК Starstreak від Великої Британії як матеріально-технічну допомогу для відбиття російської навали.
1 квітня 2022 року в мережі Інтернет з'явилось відео, на якому було показано знищення одного Мі-28Н російських загарбників. Це сталось неподалік Попасної в Луганській області. Пара вертольотів виконувала стрільбу некерованими ракетами з кабрування (так званий «танок страху»)[6].
На відео добре видно, що перший вертоліт — Ка-52 відстрілює НУРСи, потім аналогічний маневр повторює Мі-28Н, який попри відстрілювання теплових пасток все-таки отримує ракетою під хвостову балку внаслідок чого хвостова частина відокремилась від основної частини корпусу й він майже одразу впав на землю[6].
За твердженням низки британських ЗМІ в даному випадку вертоліт був збитий британським ПЗРК Starstreak. Цілком імовірно, цей випадок став бойовим хрещенням для британського ПЗРК[7]. За даними ЗМІ, на той момент ПЗРК Starstreak перебували на озброєнні українських військових в зоні бойових дій вже близько тижня. На думку журналістів та опитаних ними фахівців на поширеному відео видно, що хвостову балку перебито саме вольфрамовими дротиками зенітної ракети цього ПЗРК[8][9].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)