SimEarth

SimEarth
РозробникMaxis
ВидавецьMaxis
Дистриб'юторNintendo eShop
Жанр(и)Симулятор життя
ПлатформаIBM PC, Commodore Amiga, TurboGrafx-16/TurboDuo, Apple Macintosh, X68000, Sega Mega-CD, Super NES, Virtual Console, Windows
Дата випуску1990
Режим гриОднокористувацька гра
Вік. обмеженняELSPA: 3+ (Windows)
ESRB: Everyone (E)
Творці
Ігродизайнер(и)Вільям Райт
Технічні деталі
НосійКартридж
Компакт-диск

SimEarth: The Living Planet — відеогра в жанрі симулятор життя, розроблена і видана компанією Maxis в 1990 році. Гра являє собою симуляцію різних впливів на планету, терраформування, виникнення на ній життя і її еволюцію.

Творець гри — Вільям Райт — раніше також розробив іншу гру серії — SimCity, яка сконцентрована на розвитку міста; також тема виникнення життя стала основною в грі Spore, що вийшла в 2008 році.

Спочатку гра була розроблена для персонального комп'ютера під управлінням DOS; завдяки подальшому успіху, гра була портована на Commodore Amiga, TurboGrafx-16/TurboDuo, X68000, Sega Mega-CD, Super NES, Wii, Apple Macintosh і ОС Windows.

Ігровий процес

У SimEarth, гравець може змінювати атмосферу планети, температуру, сушу тощо, а потім розміщувати різні форми життя на планеті, і спостерігати, як вони розвиваються. Оскільки SimEarth є програмою-іграшкою, вона не має якихось цілей, яких має досягти гравець. Серйозною проблемою є розвиток розумного життя і розвиток цивілізації. Етапи розвитку планети можна відновлювати і повторювати, поки планета «не помре» через десять мільярдів років після свого створення, оскільки за розрахунками вчених саме тоді Сонце стане червоним гігантом і вб'є все життя планеті.

Ігрова модель побудована на виникненні життя за Гіпотезою Геї Джеймса Лавлока (який допомагав з дизайном і написав вступ до інструкції гри), і один з варіантів, що наявний у розпорядженні гравця, це спрощена модель «Стокроткового Світу».[1]

Скріншот SimEarth, версія для IBM PC.

Гравець має досить повний контроль над планетою. Індикаторні панелі дозволяють гравцеві все контролювати: від атмосферних газів, з відсотками до трьох знаків після коми, від швидкості дрейфу континентів, зі швидкістю розмноження і мутації форм життя. Крім того, гравець отримує варіанти з розміщення обладнання або предметів, які заважають розвитку планети, такі як генератори кисню, які збільшують кількість кисню в атмосфері, і «моноліт», запозичений із фільму Стенлі Кубрика «Космічна одіссея 2001 року», який допомагає збільшувати інтелект земних форм життя через контакт з позаземними цивілізаціями.

У грі можна стикнутися з рядом стихійних лих, наприклад з тропічними циклонами і пожежами. На популяції впливають багато факторів, зокрема чума і забруднення довкілля. Вплив на планету може бути незначними або досить серйозним, залежно від поточних умов. Збільшення виверження вулканів, наприклад, збільшує кількість пилу в атмосфері і знижує глобальну температуру; землетрус у водоймі може викликати цунамі; брак ядерного палива для ядерно-залежної цивілізації може потенційно викликати ядерну війну.

Всі дії гравця мають вартість, зазначену в «одиницях енергії» або «омега (Ω) одиницях». Енергетичний бюджет залежить від рівня розвитку планети, і від обраного рівня складності; на низькому рівні складності, енергетичний бюджет необмежений.

Ігровий процес може бути непередбачуваним; види можуть процвітати або вимирати без вагомих причин. Масові вимирання, однак, часто наслідком нових періодів еволюції, що дозволяє гравцеві експериментувати з новими комбінаціями видів і екосистем.

Критика

Журнал Computer Gaming World назвав SimEarth «дивовижним». Проте, рецензент хотів, щоб гра мала візуальний зворотній зв'язок більш подібний до SimCity.[2]

Див. також

Примітки

  1. Seabrook, John (6 листопада 2006). Game Master. The New Yorker. Condé Nast. Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 11 червня 2015. (англ.)
  2. Wilson, Johnny L. The Ten-Billion-Year Afternoon. Computer Gaming World. с. 11. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 11 червня 2015. (англ.)

Посилання