Salix exigua

Salix exigua
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Вербові (Salicaceae)
Рід: Верба (Salix)
Вид:
S. exigua
Біноміальна назва
Salix exigua
Nutt.

Salix exigua — вид квіткових рослин із родини вербових (Salicaceae).

Морфологічна характеристика

Це листопадний кущ чи дерево, зазвичай 0.5–5 метрів заввишки, іноді досягаючи 10 метрів. Рослина поширюється за допомогою сильнорослої кореневищної підщепи, з якої проростають нові гілки; часто утворює густі зарості з прямовисних стебел[1]. Гілки сіро-коричневі, червоно-коричневі або жовто-коричневі, ворсинчасті чи вовнисті до майже голих; гілочки жовтуваті, жовто-бурі чи червоно-бурі, запушені, вовнисті, коротко- чи довго-шовковисті. Листки на ніжках 1–5(10) мм; найбільша листкова пластина лінійна чи ременеподібна (краєві залози); краї злегка закручені, цілі або віддалено шипоподібно-пилчасті; верхівка загострена чи гостра; абаксіальна (низ) поверхня сірувата (іноді закрита волосками), густо-довго-шовковиста, ворсинчаста або волосиста до майже голої; абаксіальна — злегка блискуча, рідко або щільно довго-шовковиста до майже голої; молода пластинка жовтувато-зелена, густо-довго-шовковисто-ворсинчаста абаксіально. Сережки: тичинкові 7–54 × 2–10 мм; маточкові 14.5–70 × 3–12 мм. Коробочка 4–8 мм. 2n = 38[2].

Середовище проживання

Канада (Британська Колумбія, Альберта); США (Орегон, Оклахома, Айдахо, Юта, Небраска, Техас, Каліфорнія, Колорадо, Невада, Вайомінг, Аризона, Вашингтон, Нью-Мексико, Монтана); Мексика (Чіуауа, Нижня Каліфорнія)[3]. Населяє прибережні, піщано-гравійні заплави, береги струмків і озер, мулисті, піщані або гравійні субстрати; 0–2800 метрів[2].

Використання

Рослина збирається з дикої природи для місцевого використання як їжа, ліки та джерело матеріалів. Його висаджують уздовж берегів і у вологих місцях для стабілізації та рекультивації ґрунтів, а також можуть використовуватися як піонер для відновлення відомих лісів[1].

Галерея

Примітки

  1. а б Salix exigua. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 09.02.2023.
  2. а б Salix exigua. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 09.02.2023.
  3. Salix exigua. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 09.02.2023.