|
Royal Air Maroc
Royal Air Maroc (араб. الخطوط الملكية المغربية) — національний перевізник цивільної авіації Марокко. Заснована в 1957 році і є найбільшою марокканської авіакомпанією. Базується в колишньому аеропорту Касабланка-Анфа і здійснює власні рейси за 80 напрямами, 22 з яких в Африці. Член IATA та ICAO. ІсторіяАвіакомпанія Royal Air Maroc—Compagnie Nationale de Transports Aériens була утворена в 1953 році в результаті злиття авіакомпаній Compagnie Chérifienne de'l Air (Air Atlas) (заснована в 1946 році) і Compagnie Chérifienne de Transports Aériens Air Maroc (заснована в 1947 році). Флот новоутвореного авіаперевізника складався з шести літаків Sud-Ouest Bretagne, чотирьох Curtiss C-46 Commando, п'яти Douglas DC-3 і двох SNCASE SE.161 Languedoc[2]. Авіафлот працював на маршрутах що раніше належали обом об'єднаним авіакомпаніям, і разом з тим до нього приєдналися маршрути до Франкфурта, Женеви і Париж. Назва Royal Air Maroc (RAM) авіакомпанія отримала 28 червня 1957 року, частка держави становила 67,73% акцій. У квітні 1958 року флот компанії складався з шістнадцяти літаків: чотири Douglas DC-4, три Douglas DC-3, сім Sud-Ouest Bretagne і два Curtiss C-46 Commando[3]. У травні 1958 року компанія замовила два літаки Sud Aviation Caravelle. У липні цього ж року після того як компанія орендувала у Air France два літака Lockheed L-749 Constellation що були запущені рейси Оран — Уджда і рейс на Гібралтар. Lockheed L-749 Constellation став першим реактивним літаком в авіапарку компанії. До 1964 року у флоті було три таких літака. Четвертий був замовлений наприкінці 1964 року. У квітні 1965 року штат компанії становив 758 співробітників. Мережа маршрутів компанії сполучала Північну Африку, а також Північну Африку з Францією, Німеччиною, Італією, Іспанією і Швейцарією. 64% акцій компанії належали уряду Марокко, Air France (21%), Compagnie Generale Transatlantique (7,6%), Aviacion y Comercio (5%) та інші акціонери (2,4%)[4].. Рішення про придбання п'ятого реактивного літака було прийнято в 1968 році. До 1969 року всі міжконтинентальні маршрути обслуговувались виключно літаками Lockheed L-749 Constellation. В 1969 році перевізник розмістив своє перше замовлення на Boeing[5]. В 1970 році парк авіакомпанії поповнився Boeing 727-200. 2 квітня 1970 року було створено дочірня компанія перевізника Royal Air Inter, яка обслуговувала внутрішні рейси на літаках Fokker F27, до травня 1971 року його літала практично в усі міста Марокко[6].. Флот Royal Air Maroc на травень 1971 року складався з двох Boeing 727-200, п'яти Lockheed L-749 Constellation і двох SIAI-Marchetti SF.260[7]. До березня 1975 року в результаті прямих закупівель літаків і орендних угод з Air France флот авіакомпанії мав 11 літаками з яких: три Boeing 727-200, один Boeing 707-320B, чотири Lockheed і два SIAI-Marchetti SF.260. До кінця 1975 року компанія придбала ще три Boeing 727-200 і вивела з льотного парку Lockheed L-749 Constellation. Разом з тим в 1975 році були відкриті рейси до Нью-Йорку і Ріо-де-Жанейро. В 1978 році під флот компанії було включено Boeing 747-200B. За підписаною угодою Royal Air Maroc стане 14м членом альянсу Oneworld. Код-шерінгові угодиУ Royal Air Maroc діють код-шерінгові угоди з такими авіакомпаніями: Флот   На грудень 2018 року, флот Royal Air Maroc складається з таких літаків:[13]
ПризначенняПримітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
