Rocket Ball було запатентовано у 1848 році Волтером Гантом. Конструкція мала вигляд свинцевої кулі з великою порожниною у тиловій частині, яка тягнулася майже по всій довжині набою. Як і у кулі Міньє, порожнина була потрібна для того, щоб запечатати кулю в стволі, але у Rocket Ball порожнина мала й інше призначення. Гант додав у порожнину порох і запечатав його ковпачком з невеликим отвором для запалювання. Таким чином Rocket Ball замінила перші паперові набої більш надійною конструкцією яку можна було використовувати у магазинах або обоймах. Ковпачок вилітав зі ствола під час пострілу. Набій Rocket Ball використовували у магазинному живленні важільної зброї, що дозволило створити першу казнозарядну напівавтоматичну зброю.[1]
Використання
Хоча поява Rocket Ball дозволила створити напівавтоматичну зброю, набій не був ідеальним рішенням. Через невеликий об'єм у тиловій частині кулі об'єм заряду був невеликим, що суттєво впливало на потенціальну швидкість та відстань польоту кулі. При дуловій швидкості приблизно у 56 футо-фунтів (76 Дж),[2] набій Rocket Ball був менш потужним, ніж навіть найслабший із сучасних "кишенькових" набоїв, наприклад .25 ACP.
Попри ці обмеження, набій Rocket Ball використовували у ряді спроб створити успішні комерційні зразки зброї, кульмінацією стала робота з набоєм компанії Volcanic Repeating Arms. Набій від Volcanic отримав капсуль у ковпачку, що зробило Rocket Ball свого роду першим безгільзовим набоєм.[1]
↑Archived copy. Архів оригіналу за 23 липня 2008. Процитовано 9 серпня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)