Psittacosaurus

? † Пситакозавр Час існування: рання крейда, 126–101 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Зліпок P. meileyingensis, Дитячий музей Індіанаполіса
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підтип: Хребетні (Chordata) Клас: Динозаври (Dinosauria) Ряд: † Птахотазові (Ornithischia) Підряд: † Маргіноцефали (Marginocephalia) † Цераподи Інфраряд: † Цератопси (Ceratopsia) Родина: † Пситакозаврові (Psittacosauridae) Osborn, 1923 Рід: † Psittacosaurus Osborn, 1923
Типовий вид
† Psittacosaurus mongoliensis Osborn, 1923
Інші види
Список інших видів † P. sinensis Young, 1958 † P. meileyingensis Sereno et al., 1988 † P. xinjiangensis Sereno & Zhao, 1988 † ?P. sattayaraki Buffetaut & Suteethorn, 1992 † P. neimongoliensis Russell & Zhao, 1996 † P. ordosensis Russell & Zhao, 1996 † P. mazongshanensis Xu, 1997 † P. sibiricus Leshchinskiy et al., 2000 † P. lujiatunensis Zhou et al., 2006 † P. gobiensis Sereno, Zhao & Tan, 2010 † P. amitabha Napoli et al., 2019
Синоніми
*Protiguanodon Osborn, 1923 Hongshanosaurus You, Xu, & Wang, 2003
Посилання
Вікісховище: Psittacosaurus Віківиди: Psittacosaurus EOL: 4532049 Fossilworks: 38844

Пситакозавр (Psittacosaurus — «ящір-папуга»[1]) — рід невеликих базальних цератопсів, що існували в ранній крейді на території сучасної Азії. Описано 8 видів, відомих за рештками сотень екземплярів. Завдяки такій кількості решток відомі деякі деталі онтогенезу, покривних структур, механіки щелеп і патологій пситакозаврів[2].

Пситакозаври та родина чаоянгзаврових є найпримітивнішими відомими цератопсами[3].

Дорослий пситакозавр був завдовжки близько 1,5 метра і міг важити приблизно 22 кілограми. Довжина дитинчат становила близько 25 сантиметрів. Пситакозавр був рослиноїдною твариною[4].

Опис

Голови різних видів пситакозаврів.

Види пситакозаврів відрізняються за розмірами та особливостями будови черепа і скелета, але мають однакову загальну форму тіла. Найвідоміший вид — P. mongoliensis — міг досягати 2 метрів у довжину[5]. Максимальна маса тіла дорослої особини P. mongoliensis, найімовірніше, перевищувала 20 кілограмів[6]. Кілька видів наближаються до P. mongoliensis за розміром (P. lujiatunensis, P. neimongoliensis, P. xinjiangensis)[7][8][9], тоді як інші дещо менші (P. sinensis, P. meileyingensis)[10]. Найменший з відомих видів, P. ordosensis, на 30 % менший за P. mongoliensis[8].

Посткраніальний скелет пситакозавра характерний для «типових» двоногих птахотазових[11]. Має лише по чотири пальці на передніх лапах, на відміну від п'яти у більшості інших птахотазових (включаючи всіх інших цератопсів), а чотирипала задня лапа за будовою дуже схожа на задні лапи багатьох інших дрібних птахотазових[12].

Щетинистий хвіст

Порівняння розмірів P. mongoliensis з людиною

Один з екземплярів пситакозавра добре зберіг відбитки шкіри, зокрема, щетинисті відростки на хвості. Це був перший відомий екземпляр птахотазового динозавра, в якого збереглися покриви інші, ніж луска. Нитчасті покривні відростки відомі також у гетеродонтозаврового Tianyulong і базальної неоорнітісхії Kulindadromeus[13].

Щетинки на хвості пситакозавра завдовжки досягають 15 см. На збереженому екземплярі можна розрізнити 91 щетинку. Більшість щетинок завтовшки 1,5—1,7 мм при основі, але щетинки в кінці хвоста тонші, найтонші щетинки завтовшки 0.5 мм при основі. Щетинки розташовані на спинній стороні хвоста нерівномірно, іноді утворюючи групки по 3—6 щетинок, наближених між собою при основі. Неясно, наскільки глибоко в шкірі були посаджені щетинки. Скоріш за все, щетинки були утворені з кератинового епідермісу, а не колагену шкіри. Можливо, щетинки у своєму розвитку були гомологічними до «корони» африканського павича (Afropavo) і «чубчика» паламедеї (Anhima)[13].

Історія відкриття

Голотип P. mongoliensis (зразок AMNH 6254), Американський музей природознавства

У 1922 році американський палеонтолог Генрі Ферфілд Осборн взяв участь у Третій Азійській експедиції Американського музею природничої історії, щоб відкрити скам'янілості та геологічні утворення крейдового та третинного періодів Монголії. У формації Ошіх басейну Арца-Богдо монгольський шофер Вонг знайшов майже повний череп, щелепи та скелет динозавра, який отримав прізвисько «скелет Ред-Меса»[14][15]. Зразок, під каталожним номером AMNH 6254, був описаний в 1924 році Осборном, лише частково підготовленим. Осборн дав йому назву Psittacosaurus mongoliensis, описавши його дзьоб, схожий на дзьоб папуги, за порадою свого колеги, американського палеонтолога Вільяма Кінга Ґрегорі[14].

Примітки

1. Colbert, Edwin H. (Edwin Harris); Knight, Charles Robert (1951). The dinosaur book: the ruling reptiles and their relatives. New York: McGraw-Hill. с. 153.
2. Hedrick, B.P.; Gao, C.; Tumarkin-Deratzian, A.R.; Shen, C.; Holloway, J.L.; Zhang, F.; Hankenson, K.D.; Liu, S.; Anné, J.; Dodson, P. (July 2016). An Injured Psittacosaurus (Dinosauria: Ceratopsia) From the Yixian Formation (Liaoning, China): Implications for Biology. The Anatomical Record. 299 (7): 897—906. doi:10.1002/ar.23363.
3. Schmoldt, A.; Benthe, H. F.; Haberland, G. (1 вересня 1975). Digitoxin metabolism by rat liver microsomes. Biochemical Pharmacology. Т. 24, № 17. с. 1639—1641. doi:10.7861/clinmedicine.9-1-10. ISSN 1873-2968. PMC 5922622. PMID 10. Процитовано 20 липня 2018. шаблон
4. Пситаккозавр Psittacosaurus — Динопедия. www.dinopedia.ru. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
5. Sereno, P. C. (1997). Psittacosauridae. У Currie, Philip J.; Padian, Kevin P. (ред.). The Encyclopedia of Dinosaurs. Academic Press. с. 611–613. ISBN 9780122268106.
6. Erickson, Gregory M.; Tumanova, Tatyana A. (2000-12). Growth curve of Psittacosaurus mongoliensis Osborn (Ceratopsia: Psittacosauridae) inferred from long bone histology. Zoological Journal of the Linnean Society (англ.). Т. 130, № 4. с. 551—566. doi:10.1111/j.1096-3642.2000.tb02201.x. Процитовано 2 квітня 2024.
7. Sereno, P. C.; Zhao, X.; Brown, L.; Tan, L. (2007). New psittacosaurid highlights skull enlargement in horned dinosaurs (PDF). Acta Palaeontologica Polonica. 52 (2): 275—284.
8. Russell, Dale A.; Zhao, X.-J. (1 квітня 1996). New psittacosaur occurrences in Inner Mongolia. Canadian Journal of Earth Sciences (англ.). Т. 33, № 4. с. 637—648. doi:10.1139/e96-047. ISSN 0008-4077. Процитовано 2 квітня 2024.
9. Brinkman, Donald B; Eberth, David A; Ryan, M J; Chen, Pei-ji (1 грудня 2001). The occurrence of Psittacosaurus xinjiangensis Sereno and Chow, 1988 in the Urho area, Junggar Basin, Xinjiang, People's Republic of China. Canadian Journal of Earth Sciences (англ.). Т. 38, № 12. с. 1781—1786. doi:10.1139/e01-049. ISSN 0008-4077. Процитовано 2 квітня 2024.
10. Sereno, Paul C.; Shichin, Chao; Zhengwu, Cheng; Chenggang, Rao (14 грудня 1988). Psittacosaurus meileyingensis (Ornithischia: Ceratopsia), a new psittacosaur from the Lower Cretaceous of northeastern China. Journal of Vertebrate Paleontology (англ.). Т. 8, № 4. с. 366—377. doi:10.1080/02724634.1988.10011725. ISSN 0272-4634. Процитовано 2 квітня 2024.
11. Senter, P. (2007-11). Analysis of forelimb function in basal ceratopsians. Journal of Zoology (англ.). Т. 273, № 3. с. 305—314. doi:10.1111/j.1469-7998.2007.00329.x. ISSN 0952-8369. Процитовано 2 квітня 2024.
12. You, Hailu; Dodson, Peter (2004). Basal Ceratopsia. У Weishampel, David B.; Dodson, Peter; Osmolska, Halszka (ред.). The Dinosauria (вид. 2nd). Berkeley: University of California Press. с. 478–493. ISBN 9780520242098.
13. Mayr, Gerald; Pittman, Michael; Saitta, Evan; Kaye, Thomas G.; Vinther, Jakob; Benson, Roger (August 2016). Structure and homology of tail bristles. Palaeontology. doi:10.1111/pala.12257.
14. Osborn, Henry Fairfield; Expeditions (1921-1930), Central Asiatic (1923). Two Lower Cretaceous dinosaurs of Mongolia. American Museum novitates ; no.95. Процитовано 10 травня 2024.
15. Osborn, H.F. (1924). Psittacosaurus and Protiguanodon: Two Lower Cretaceous iguanodonts from Mongolia. American Museum Novitates. 127: 1—16.

Портал «Біологія»   Портал «Динозаври»