Prunus nipponica
Prunus nipponica — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae). Біоморфологічна характеристикаЦе листопадний кущ заввишки 2.5–5 метрів, іноді перетворюючись на невелике кущистоголове дерево (із жорсткими випростаними гілками) до 6 метрів заввишки[1]. Кора спочатку світло-сіра з блідими пробковими порами, пізніше стає коричневою і гладкою, і нарешті стає сірою з помітними бородавчастими пробковими порами. Квітки дуже світло-рожевого або навіть білого кольору[2]. Квіти розпускаються в першій половині весни, вони поодинокі, розміщені парами чи невеликими пучками. Вони мають 5 пелюсток і 2–3 сантиметри в діаметрі. Маточки зазвичай довші за тичинки. Листки еліптичної форми, зубчасті, з довгим звуженим кінчиком, верхня сторона тьмяно-зелена, а нижня трохи світліша. Плоди дрібні, коричнево-червоні[3]. Восени листя стає жовтим і оранжево-червоним; це рідкісні осінні фарби для вишневого дерева[4][5][6]. Квіти і листя розвиваються одночасно. Це дуже холодостійкий вид. Якщо середовище сприятливе на низькій висоті, він виросте на висоту понад 10 метрів. Поширення, екологіяРосте в Японії (Хоккайдо, Хонсю) й далекому сході росії (Сахалін, Курили)[7]. Вид зустрічається в холодних регіонах помірного клімату зі значними снігопадами і коротким літом, і в природі поширений у змішаних лісах і чагарниках[1]. ВикористанняРослина збирається з дикої природи для місцевого використання в якості їжі. Його часто вирощують як декоративну рослину в садах. Плоди їдять сирими чи приготовленими. З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого. Рослина є вторинним генетичним родичем черешні (Prunus avium), тому її можна використовувати як донор генів для покращення врожаю, особливо для забезпечення стійкості до хвороб[1]. ГалереяПримітки
|