Parotomys brantsii

Parotomys brantsii
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Мишеві (Muridae)
Рід: Parotomys
Вид:
P. brantsii
Біноміальна назва
Parotomys brantsii
(A. Smith, 1834)
Ареал
Синоніми[3]
  • Euryotis brantsii A. Smith, 1834[2]
  • P. deserti Roberts, 1933
  • P. luteolus (Thomas and Schwann, 1904)
  • P. pallida (Wagner, 1841)
  • P. rufifrons (Rüppell, 1842)

Parotomys brantsii — один із двох видів муридових гризунів роду Parotomys[3]. Він зустрічається в Ботсвані, Намібії та Південній Африці, де його природними середовищами існування є субтропічні або тропічні сухі чагарники та пасовища. Вперше його описав у 1834 році шотландський зоолог Ендрю Сміт, який назвав його на честь голландського зоолога та письменника Антона Брантса[4].

Опис

Це досить великий вид з короткою тупою головою. Довжина голови і тіла самців становить приблизно 215 мм, тоді як самки трохи менші. Хвіст становить приблизно дві третини довжини голови й тіла. Розмір хвоста 7,5–10,5 см. Голова сірувато-біла, з рудою мордою і чолом. Вуха великі й округлі, з темною шкірою і короткими волосками. Волосяний покрив щільний і м'який; верх жовтуватий із вкрапленнями коричнево-чорних плям, окремі волоски мають темно-сірі основи та жовтуваті кінчики. Також є розсип довгих чисто чорних волосків, особливо вздовж хребта. Боки досить бліді, а черевна шкіра блідо-сіра, окремі волоски мають блідо-сіру основу та білуваті або блідо-жовті кінці. Ноги короткі, з довгими вузькими кігтями та чотирма пальцями на передніх лапах і п'ятьма на задніх. Хвіст добре вкритий шерстю, темно-коричневий зверху і оранжево-червоний з боків і знизу[5].

Екологія

Вид живе в складній системі нір із кількома входами та кількома гніздовими камерами. У Намакваленді було виявлено, що нори займають в середньому 73 м2 і в середньому мають 93 входи. Ця велика кількість входів, деякі у відкритих, а деякі в прихованих місцях, допомагають денному гризуну швидко сховатися, коли загрожують хижаки. При виявленні потенційної небезпеки лунає пронизливий вигук; він короткий для неминучої небезпеки, такої як швидкий хижий птах, але більш тривалий для повільної загрози, такої як змія. Розмір популяції змінюється, з щільністю понад 50 особин на гектар у сприятливі сезони розмноження[5]. Вид найбільш активний рано вранці та поблизу сутінків. Дієта складається з листя, стебел, трав, сукулентів і цибулин, але не насіння або інших сухих матеріалів[5].

Примітки

  1. ↑ Cassola, F.; Child, M.F. (2016). Parotomys brantsii.
  2. ↑ Rookmaaker, L. C.; Meester, J.; Meester, J. (1988). Euryotis brantsii A. Smith, 1834 (currently Parotomys brantsii; Mammalia, Rodentia): proposed conservation of the specific name. Biodiversity Heritage Library. 45: 43—44. doi:10.5962/bhl.part.567.
  3. ↑ а б Musser, G.G.; Carleton, M.D. (2005). "Parotomys". In Wilson, D.E.; Reeder, D.M (eds.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Johns Hopkins University Press. p. 1531. ISBN 978-0-8018-8221-0
  4. ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2009). The Eponym Dictionary of Mammals. JHU Press. с. 54. ISBN 978-0-8018-9533-3.
  5. ↑ а б в Kingdon, Jonathan; Happold, David; Butynski, Thomas; Hoffmann, Michael; Happold, Meredith; Kalina, Jan (2013). Mammals of Africa. A&C Black. с. 597—598. ISBN 978-1-4081-8996-2.