Paradoxurus musangus

Paradoxurus musangus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Віверові (Viverridae)
Рід: Мусанг (Paradoxurus)
Вид:
P. musangus
Біноміальна назва
Paradoxurus musangus
(Raffles, 1821)

Paradoxurus musangus (syn. Paradoxurus musanga) — вид хижих віверових ссавців, що живе на південному сході Азії.

Таксономія

Відділено від P. hermaphroditus[1].

Опис

Вид дуже схожий на P. hermaphroditus. Шерсть на спині мінлива, переважно з поздовжніми смугами або рядами точок, які чітко або слабо виражені, але можуть бути відсутні й зовсім. На лобі велика білувата пляма, далі білі плями з боків шкіри носа. Крім того, Paradoxurus musangus можна відрізнити від інших видів Paradoxurus за морфологією зубів. Четвертий премоляр (P4) у Paradoxurus musangus має трикутну форму і добре розвинений язиковий, задній і зменшений передній цингулум (гребінь біля основи зуба). Крім того, Paradoxurus musangus має зменшений другий моляр (M2)[2].

Paradoxurus musangus поділяється на два підвиди, Paradoxurus musangus musangus у материковій частині Південно-Східної Азії й на островах Сінгапур, Суматра, Ніас і Бангка. І Paradoxurus musangus javanicus на островах Ява, Балі, Флорес і Роті. На двох останніх островах цей мусанг ймовірно спочатку не проживав, але був завезений людьми з Яви. Яванські мусанги мають особливо великі моляри, великий трикутний четвертий премоляр із заднім поясом[2].

Середовище проживання

Камбоджа, Лаос, М'янма, Таїланд, В'єтнам, Малайзія, Сінгапур, Індонезія, Східний Тимор[1].

Джерела

  1. а б Paradoxurus musangus. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 15.05.2022. (англ.)
  2. а б Veron, G.; Patou, M.-L.; Toth, M.; Goonatilake, M.; Jennings, A. P. How many species of Paradoxurus civets are there? New insights from India and Sri Lanka // Journal of Zoological Systematics and Evolutionary Research. — 2014. — Вип. 53. — № 2. — С. 161–174. — DOI:10.1111/jzs.12085.