|
NASCAR Cup Series
 NASCAR Cup Series часто скорчено Cup Series — це найвища професійна серія NASCAR, а отже, найпопулярніша і найприбутковіша. Призовий фонд для кожного заїзду перевищує $4 000 000. 43 пілоти протягом 10-ти місяців у році беруть участь у 36-ти гонках. Попередниками Cup Series були «Strictly Stock Series» (1949), «Grand National Series» (1950–1970) та «Winston Cup Series» (до 2003-го). Першим чемпіоном Sprint Cup за системою Чейза (тоді ще NEXTEL Cup) був Курт Буш (2004), а чинним (2021) чемпіоном NASCAR Cup Series є Кайл Ларсон[en]. Історія серіїSprint Cup Series з 1972 до 2003 року відома під назвою «Winston Cup Series». У 2003 році серія змінила назву на «NEXTEL Cup Series»[1]. У 2007 році серія знову змінює назву на «Sprint Cup Series» як результат злиття фірм NEXTEL та Sprint. З 2017 по 2019 серія носить назву «Monster Energy NASCAR Cup Series», з 2020 — «NASCAR Cup Series». У 2007 році вперше у серії NASCAR стартували автомобілі не з великої трійки американських виробників. Toyota виставила 3 команди із 7 пілотами. Перша перемога команди Тойоти відбулася у наступному сезоні, коли 9 березня 2008 року Кайл Буш виграв гонку «Kobalt Tools 500» на треку «Atlanta Motor Speedway». Це була перша перемога автомобіля не з «великої трійки» за період понад 50 років. Специфікація
КалендарПротягом року у чемпіонаті серії Sprint Cup крім 36 регулярних залікових етапів (усі, за винятком етапів на автодромах у Сономі (англ. «Sonoma Raceway») та Воткінс-Глен (англ. «Watkins Glen International»), на трасах овальної форми проводять дві незалікові, але досить престижні гонки — «Budweiser Shootout», що традиційно проводиться на знаменитому треку «Daytona International Speedway» за тиждень до 1-го етапу сезону і «Sprint All-Star», що проводиться на треку «Lowe's Motor Speedway» за тиждень до найдовших перегонів сезону «Coca-Cola 600», що проводиться на цьому ж теку. У «Budweiser Shootout» беруть участь лише володарі поулів за підсумками минулого сезону, а також усі переможці «Budweiser Shootout» минулих років. У перегонах «Sprint All-Star» стартують усі переможці перегонів минулого сезону, усі переможці «Sprint All-Star» минулих років, а також пілот, що переміг за голосуванням глядачів. На багатьох трасах серія проводиться двічі на рік — весною і восени. В календарі також присутні 4 «рестрикторні» перегони на високошвидкісних суперспідвеях «Daytona International Speedway» (Дейтона-Біч) і «Talladega Superspeedway» (Талладега, штат Алабама), перегони на трасі «Indianapolis Motor Speedway», двоє перегонів на трикутному суперспідвеї «Pocono Raceway», 6 перегонів на 3-х шорт-треках — Бристоль, Мартінсвілль, Ричмонд. Система нарахування очокДо 2011 рокуСистема нарахування очок у NASCAR діє з 1975 року з невеликими змінами. Переможець отримує 185 очок, За друге місце дають 175 очок, далі, з третього до шостого — з кроком у 5 очок, з сьомого до 11-го — з кроком в 4 очка, і з 12 місця — з кроком у 3 очка, до останнього, 43-го місця, за яке дається 35 очок. Однак взагалі очки у залік володарів машин отримують 54 учасники — 11, що не вийшли на старт, але у кваліфікації посіли місця з 44-го до 54-е отримують від 32 до 3 очок. Крім того, додатково даються 5 очок кожному, хто зміг бути лідером хоч одне коло, а також 5 очок тому, хто був протягом перегонів лідером довше за всіх. У 2004 році в Sprint Cup введено «систему Чейза» — Погоня за Кубком. За десять гонок до кінця сезону (тобто після 26 етапів) десять найкращих пілотів на поточний момент і пілоти, що відстають від лідера чемпіонату не більше, ніж на 400 очок, отримують взамін своїх колишніх результатів очки за наступною системою: лідер чемпіонату отримує 5050 очок, наступний за ним — 5045 і так далі. У решті 10 гонках всі пілоти як і раніше отримують очки, але боротися за титул можуть тільки перші десять гонщиків. З 2007 року правило 400 очок скасували, а кількість пілотів, що беруть участь у боротьбі за перемогу збільшили до 12 однак тепер останні 2 місця в Погоні будуть віддані гонщикам, які зайняли у підсумковій кваліфікації місця з 11-го по 20-е з найбільшою кількістю перемог. Таким чином, останні два місця в Погоні теоретично надають шанс потрапляння у фінальну частину гонщикам, які сповідують агресивніший стиль боротьби, які зазвичай або приходять першими, або вибувають з перегонів в ході боротьби за лідерство. Всі 12 учасників Погоні отримують по 2000 очок, крім того ті з них, хто пройшов в Погоню з першої десятки, отримують по 3 очка за кожну перемогу протягом сезону. Ті, хто пройшов в Погоню з другої десятки бонусних очок за перемоги в ході попередньої частини сезону не отримують. Як і раніше, за підсумками Погоні Кубок отримує той пілот, який має максимальну кількість очок після закінчення десятої гонки[2]. У 2011-13 роках26 січня 2011 керівництво гоночної серії опублікувало нову систему нарахування очок, покликану зробити її зрозумілішою для простого глядача, а також внести елемент непередбачуваності в боротьбу за титул в 2011 році. Запропонована нова система нарахування очок викликала багато сумнівів. За нею різниця в очках між позиціями на фініші з 43-го по 2-е місце становитиме всього одне очко. Тобто, гонщик, що зайняв останнє, 43-є місце отримає 1 очко, зайняв 42-е місце — на одне очко більше, тобто 2 очка, 41-е — 3 очки, 40-е — 4 очки і так далі. Гонщик, що зайняв 2 місце, отримує, відповідно, 42 очка. І тільки різниця між другим і першим місцем складе 4 очки і, таким чином, переможець гонки отримає 46 очок. У запропонованій системі зберігаються додаткові бонуси: за лідирування хоча б в одному колі гонки — 1 очко, за лідирування протягом більшості кіл у гонці — 1 очко. З 2014 рокуНа 2014, NASCAR анонсовано широкомасштабні зміни у систему Чейза[3]:
Список чемпіонів серії
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
