Mulleripicus fuliginosus

? Mulleripicus fuliginosus
Охоронний статус
Уразливий (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Дятлоподібні (Piciformes) Родина: Дятлові (Picidae) Рід: Торомба (Mulleripicus) Вид: Mulleripicus fuliginosus
Біноміальна назва
Mulleripicus fuliginosus (Tweeddale, 1877)
Синоніми
Mulleripicus funebris fuliginosus
Посилання
Вікісховище: Mulleripicus fuliginosus Віківиди: Mulleripicus fuliginosus МСОП: 22727234 NCBI: 1734476

Mulleripicus fuliginosus[2] (торомба мінданайська) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae)[3]. Ендемік Філіппін. Раніше вважався підвидом філіпінської торомби, однак був визнаний окремим видом[4][5].

Опис

Довжина птаха становить 29-30 см. Голова невелика, шия довга і тонка, хвіст довгий, жорсткий, дещо вигнутий вперед на кінці. У самців верхня частина тіла чорнувата, нижня частина тіла більш сіра, на грудях є кілька світлих плям. Голова і горло чорнувато-сірі, поцятковані дрібними білими плямками. У самців під дзьобом є широкі червоні "вуса". Райдужки світло-жовті. Дзьоб довгий, загострений, вузький біля основи, світло-жовтувато-роговий, біля основи більш темний. Лапи бурувато-сірі.

Поширення і екологія

Мінданайські торомби мешкають на островах Мінданао, Лейте і Самар. Вони живуть у вінчнозеленних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 500 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, яких шукають в гнилій деревині у верхніх ярусах лісу, на висоті понад 20 м над землею. Сезон розмноження триває з квітня по серпень.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. Мінданайські тромби є рідкісними птахами, яким загрожує знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Mulleripicus fuliginosus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 14 лютого 2023
2. Mulleripicus fuliginosus у базі Avibase.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 лютого 2023.
4. M.J. Dufort. An augmented supermatrix phylogeny of the avian family Picidae reveals uncertainty deep in the family tree. „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 94 (A), ss. 313–326, 2016. doi:10.1016/j.ympev.2015.08.025. 
5. S.B. Shakya, J. Fuchs, J.-M. Pons & F.H. Sheldon. Tapping the woodpecker tree for evolutionary insight. „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 116, ss. 182–191, 2017. doi:10.1016/j.ympev.2017.09.005. 

Джерела

• Hans Winkler, David A. Christie and David Nurney: Woodpeckers. A Guide to the Woodpeckers, Piculets and Wrynecks of the World. Pica Press, Robertsbridge 1995, ISBN 0-395-72043-5, S. 72–73, 230–231.