Malleus Maleficarum
«Malleus Maleficarum», буквально «Молот відьом» (нім. Hexenhammer) — одна з найвідоміших книг з демонології, написана в 1486 році, двома ченцями-домініканцями і за сумісництвом інквізиторами Генріхом Крамером та Якобом Шпренгером[1]. ІсторіяКнига є інструкцією з розпізнавання відьом. Вона швидко стала бестселером, серед багатьох відомих людей, богословів, мала великий авторитет. Її називали ноткою права, й вона такою стала. Для інквізиції вона стала головною книгою, згідно з якою можна було засудити людину до мук та смерті. Довівши, що людина має зв'язок з дияволом, її безпроблемно засуджували до спалення. ЗмістУ книзі описано багато випадків з практики інквізиції, методи розпізнавання сатанинських витівок, правила проведення допитів, методи, які призводять до ефективних зізнань. Сама книга сформована з трьох частин, кожна у свою чергу з розділів. Назва кожного розділу — це питання, далі чередують роздуми й відповіді на питання. Для мольфарства, відьомства, книга описує необхідність існування трьох елементів, це злий задум відьми, безпосередня допомога диявола і Боже попущення. В першій частині книги описуються три складові сили чаклунства, зокрема: Диявол, Чаклун та Боже попущення. Друга частина розказує про чародійство, і як його позбуватись. Третя, остання частина, описує методи викорінення зла та боротьби з ним. Згадки в художній літературі
Див. такожПримітки
Посилання
|