Le Petit Journal

Le Petit Journal
 Редагувати інформацію у Вікіданих


Заголовок Le Petit Journal
Країна  Франція[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип щоденна газета
Мова французька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична належність консерватизм
Видавець Моіз Полідор Мійо
Формат Broadsheet[en]
Засновано 1863
Засновник Moïse Polydore Millaudd Редагувати інформацію у Вікіданих
Власник Моіз Полідор Мійо[en]
Іполит Огюст Маріноні[en]
Припинення публікацій 1944
Обсяг 1,000,000 (1890-ті) щодня
Головний офіс Париж
ISSN 1256-0464
gallica.bnf.fr/ark:/12148/cb32895690j/date Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Le Petit Journal у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Тижневик «Le Petit Journal» від 5 листопада 1899 року

Le Petit Journal (вимовляється: [lə pəti ʒuʁnal]; франц. «Маленька газета») — щоденна паризька газета 1863–1944 рр., яка була заснована Мойсеєм Полідором Мило. На її шпальтах публікувалися Еміль Ґабріо та Понсон дю Террай.

Тижневик «Le Petit Journal» № 1147 від 13 жовтня 1912 року

Історія

Газета заснована у 1863 році. Засновником газети був Мойсей Полідор Мило. У 1890-х роках, на піку популярності, газета мала тираж близько мільйона примірників. До 1884 року до газети входило щотижневе ілюстроване доповнення. Видання мало свою штаб-квартиру у Парижі. Газета приваблювала багатьох читачів, оскільки перехід від друку на аркуші до ротаційного дозволяв виданню бути дешевшим (один примірник коштував 5 центів замість 15). Газета мала зручний формат (43 × 30 см). Газета пропонувала не тільки внутрішню чи міжнародну інформацію, різні факти, але й інформацію про серіали, гороскоп, а також вміщувала інформацію про медичні захворювання.

Хвиля популярності видання

Перший номер Le Petit Journal виходить 1 лютого 1863 року.

Зріст попиту на видання:

  • 1863 — тираж видання перевищує 83 000 примірників.
  • 1865 — тираж складає 259 000 примірників (це більше, ніж усієї паризької преси).
  • 1870 — тираж скдадає 340 000 примірників.

Також прогрес видання став можливим завдяки ротаційній машині, яку Іполит Огюст Маріноні (1823–1904) розробляє для нього ще в 1867 році. У 1882 році Маріноні бере видання під свою опіку. Передчуваючи важливість кольору, Маріноні в 1889 виробляє повнокольоровий друк.

  • 1878 — тираж досяг 500 000 екземплярів.
  • 1890 — 1 000 000 екземплярів.
  • 1895 — близько 2 000 000 екземплярів, завдяки чому Le Petit Journal стає тижневиком, що має найбільший тираж у світі.
  • 1899 — Le Petit Journal налічує 5 мільйонів читачів.

Le Petit Journal відправляє 80% свого тиражу у провінції і є одним із трьох провідних французьких газет.

Примітки

  1. ↑ a et b Ivan Chupin, Nicolas Hubé et Nicolas Kaciaf, Histoire politique et économique des médias en France, La Découverte,‎ 2009, 126 p. (ISBN 978-2-7071-5465-1), p. 42
  2. ↑ a, b et c Ivan Chupin, Nicolas Hubé et Nicolas Kaciaf, Histoire politique et économique des médias en France, La Découverte,‎ 2009, 126 p. (ISBN 978-2-7071-5465-1), p. 43
  3. ↑ François Caron, La France des patriotes, Paris, Fayard, coll. " Histoire de France (Jean Favier, dir.) " 1985, p. 171
  4. ↑ Le Petit Journal et son supplément illustré [archive]
  5. ↑ La Mi-Carême, La composition et les itinéraires des différents cortèges [archive], Le Petit Parisien, p. 2, 3e colonne ; voir aussi l'article " Les groupes du Carnaval de Nice en route de Nice à Paris ", Le Petit Journal, 13 mars 1912.
  6. ↑ Autre article dans le même numéro: Le Petit Journal, 13 mars 1912.
  1. ↑ а б в The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 1256-0464
  2. ↑ Архів преси XX століття — 1908.