Larix gmelinii var. gmelinii — пн.-сх. Китай: Маньчжурія, Внутрішня Монголія, Монголія, Російська Федерація: Східний Сибір, Далекий Схід (у тому числі Камчатка). Статус LC.
Larix gmelinii var. japonica — Японія (Хоккайдо), Російська Федерація (Курильські о-ви, Сахалін). Статус LC.
Larix gmelinii var. olgensis — пн.-сх. Китай (Цзілінь, Ляонін), Північна Корея, Російська Федерація (Примор'я). Статус NT.
Larix gmelinii var. principis-rupprechtii — пн.-цн. Китай: Хебей, Хенань і пн. Шаньсі. Статус LC.
Дерева до 35 м у висоту і 150 см діаметра на рівні грудей, часто набагато менше через суворі місця і кліматичні зони; з довгими, горизонтально розлогими гілками і відкритою кроною. Кора на молодих деревах гладка, червоно-коричнева, стаючи темнішою і сивішою з віком, лускатою і в поздовжньому напрямку тріщинуватою. Листки яскраво-зелені, жовті восени, довжиною 2—3 см. Пилкові шишки на коротких пагонах, 5–7 мм довжиною, жовті. Насіннєві шишки на коротких пагонах, пурпурно-червоні, дозрівши, коричневі, яйцювато-довгасті; вони мають довжину від 0,8 до 4 см і діаметром від 0,8 до 3 см. Насіння сіре зі світло-коричневими плямами, косо яйцювате, 2–3 × 1–2 мм, з ≈ 10 мм, яскраво-оранжево-коричневими крилами. Запилення відбувається з травня по червень, насіння зріле у вересні.
Використання
Є надзвичайно важливим джерелом деревини на російському Далекому Сході, де забезпечує традиційні колодяні будинки, залізничні шпали, огорожі й ворота, а також деревину для будівництва, суднобудування (у Японії і Сахаліні), а також паперову промисловість.
Загрози та охорона
Ніяких конкретних загроз не було визначено для цього виду. Цей вид відомий з кількох заповідників, а також зустрічається у великій кількості в дуже віддалених районах.