LAMOST

LAMOST
На честьҐо Шоуцзін
Частина відстанція Сінлун
Координати40°23′45″ пн. ш. 117°34′33″ сх. д. / 40.395761111111° пн. ш. 117.57586111111° сх. д. / 40.395761111111; 117.57586111111
Висота960 м
Довжина хвилі370 нм[1]
Збудовановересень 2001–жовтень 2008 Редагувати інформацію у Вікіданих
Стиль телескопаоптичний телескоп і Schmidt camerad
Збиральна площа телескопа18,86 квадратний метр
Фокусна відстань20 м[1]
Мапа
CMNS: LAMOST у Вікісховищі
Порівняння розмірів дзеркал відомих телескопів. LAMOST показаний червоним кольором.

LAMOST (англ. Large Sky Area Multi-Object Fibre Spectroscopic Telescope, «багатооб'єктний оптоволоконний спектроскопічний телескоп великої зони неба», кит.: 郭守敬望远镜, телескоп Ґо Шоуцзіна[2]) — телескоп на Сінлунській спостережній станції у провінції Хебей в Китаї, основною ціллю якого є спектроскопічний огляд мільйонів зір Чумацького Шляху й мільйонів галактик. Телескопом керують Національні астрономічні обсерваторії у складі Китайської академії наук. Бюджет проєкту становить 235 мільйонів юанів.

Оптика

LAMOST є рефлектором Шмідта[en] з активною оптикою. Він має два дзеркала, кожне з яких складається з шестикутних гнучких сегментів розміром 1,1 метра. Первинне дзеркало MA складається з 24 сегментів, укладених у прямокутник розміром 5,72×4,4 м, являє собою коректор Шмідта[3]. Майже плоске дзеркало MA відбиває світло на південь, вгору по великому похилому тунелю, що утворює кут 25° з горизонтом. В кінці тунелю світло потрапляє на більше сферичне фокусуюче дзеркало MB, що складається з 37 сегментів, укладених у прямокутник 6,67×6,09 м. Дзеркало MB спрямовує світло на фокальну площину діаметром 1,75 метра, що відповідає полю зору 5°. Фокальна площина покрита 4000 комірками для підключення оптичних волокон, кожна з яких живить оптичне волокно, що передає світло на один із шістнадцяти 250-канальних спектрографів.

На зображенні праворуч вгорі MB знаходиться у верхній частині лівої опорної колони вежі, а MA знаходиться під білим куполом праворуч на зображенні (сірий купол, крайній справа, — це непов'язаний телескоп). Спектрографи знаходяться всередині правої колони вежі.

Кожен спектрограф має дві ПЗЗ-камери 4k×4k, які використовують мікросхеми e2v[en] CCD, із «синьою» (370—590 нм) і «червоною» (570—900 нм) сторонами. Телескоп також можна використовувати в режимі вищої спектральної роздільної здатності[en] в діапазонах 510—540 і 830—890 нм[3].

Використання техніки активної оптики для керування відбиваючим коректором робить його унікальним астрономічним інструментом з точки зору поєднання великої апертури з широким полем зору. Велика фокальна площина може вміщувати до тисячі волокон, за допомогою яких зібране світло від далеких і слабких небесних об'єктів до 20,5 зоряної величини подається в спектрографи, що забезпечує дуже високу швидкість отримання спектру в десятки тисяч спектрів за ніч.

Наукові цілі

Телескоп має провести огляд неба під назвою LEGUE («Експеримент LAMOST для галактичного розуміння та еволюції», LAMOST Experiment for Galactic Understanding and Evolution). Наукові цілі LAMOST включають:

Також є надія, що великий обсяг отриманих даних призведе до додаткових випадкових відкриттів. Спостереження на початку введення в експлуатацію змогли спектроскопічно підтвердити новий метод ідентифікації квазарів на основі їхнього інфрачервоного кольору[4].

Проблеми конструкції

Спочатку у телескопа була проблема з точністю позиціонування оптичних волокон, яка знижувала пропускну здатність, але це було виправлено шляхом додавання ще одного етапу калібрування[5]:10–12.

Розташування телескопа лише за 115 км на північний захід від Пекіна[5]:9 призводить до значного атмосферного і світлового забруднення. Продуктивність телескопа виявилась нижчою від запланованої[6], спостерігалося лише 120 ясних ночей на рік замість очікуваних 200[7].

Релізи даних

Перший реліз даних LAMOST відбувся в червні 2013 року (DR1). Подальші релізи даних відбулися в 2014 (DR2), 2015 (DR3), 2016 (DR4), 2017 (DR5), 2018 (DR6), 2019 (DR7), 2020 (DR8)[8].

Примітки

  1. ↑ а б Telescope
  2. ↑ «郭守敬望远镜»冠名仪式在国家天文台兴隆观测站举行 (Guo Shoujing Telescope naming ceremony held at Xinglong Station, BAO) (in Chinese), National Astronomical Observatory of China (BAO), 2010-04-20.
  3. ↑ а б Yongheng ZHAO (27 березня 2009). Preparing first light of LAMOST (PDF).
  4. ↑ Xue-Bing Wu; Zhendong Jia; Zhaoyu Chen; Wenwen Zuo; Yongheng Zhao; Ali Luo; Zhongrui Bai; Jianjun Chen; Haotong Zhang (2010). Eight new quasars discovered by LAMOST in one extragalactic field. Research in Astronomy and Astrophysics. 10 (8): 745—752. arXiv:1006.0143. Bibcode:2010RAA....10..745W. doi:10.1088/1674-4527/10/8/004.
  5. ↑ а б Martin Smith (4 червня 2011). Progress and plans for Chinese surveys (PDF).
  6. ↑ Huang, Yongming (11 August 2017). Spat over design of new Chinese telescope goes public. News from Science. Chen, an astronomer at Peking University in Beijing, notes ... LAMOST 'is not very successful,' he adds ... its performance doesn't match that of the 2.5-meter Sloan Digital Sky Survey telescope at Apache Point Observatory in New Mexico.
  7. ↑ Normile, Dennis (14 June 2017). Spat threatens China's plans to build world's largest telescope. News from Science. They note that LAMOST has fallen short of its primary goal: observing faint galaxies beyond the Milky Way. [Xiangqun] Cui says the issue is not with the telescope, but with increasing dust and humidity at the site, which now gets only 120 clear nights a year, down from more than 200 when LAMOST was being planned.
  8. ↑ LAMOST Data Release 8 v1.0.

Посилання