|
Jazz Samba
Jazz Samba — альбом саксофоніста Стена Гетца та гітариста Чарлі Берда, що вийшов на студії звукозапису Verve Records 1962 року. Альбом започаткував поширення босанови у Сполучених Штатах і її подальшу світову популярність. Чарлі Берд аранжував низку композицій, вперше почутих під час туру його тріо Бразилією 1961 року і запросив відомого соліста, Стена Гетца, виконати сольні партії. До складу виконавців також увійшли два басисти: Кітер Беттс і Джо (Джин) Берд, брат Чарлі, та два барабанщики: Бадді Деппеншмідт і Білл Райхенбах. Беттс і Деппеншмідт були постійними членами тріо Чарлі Берда і доклали багато зусиль, аби переконати Чарлі у доцільності і важливості цього музичного проєкту. Оформлення альбому виконано пуерториканською художницею Ольгою Альбіцу в стилі абстрактного експресіонізма.[4] Альбом був записаний в приміщенні унітарної Церкви Всіх душ у Вашингтоні, округ Колумбія, 13 лютого 1962 року і 20 квітня того ж року відбувся його реліз. З першого дня Jazz Samba мав значний успіх, тримався у чартах протягом 70 тижнів, за 18 місяців було продано півмільйона його копій. Він дотепер залишається єдиним джазовим альбомом, що посів перше місце в чарті Billboard.[5] Роберт Дімері включив Jazz Samba у свої «1001 альбом, які ви повинні почути перш, ніж помрете» (англ. «1001 Albums You Must Hear Before You Die»).[6] Історія створення1961 року тріо гітариста Чарлі Берда, до якого належали контрабасист Кітер Беттс та барабанщик Бадді Деппеншмідт, за ініціативи Держдепартаменту США в рамках культурного обміну здійснило гастрольний тур в Бразилії та 17 інших країнах Південної та Центральної Америки. Під час подорожі музиканти познайомилися і зацікавилися босановою — новим захопленням бразильців. Особливу увагу американських музикантів привернули твори Жобіма і Жілберту, Деппеншмідт і Беттс навіть купили в Сальвадорі (штат Баїя) дві платівки у виконанні Жілберту. Після повернення гурту додому нові бразильські знайомі писали Деппеншмідту листи і слали нові записи. Чарлі Берд не виявляв ентузіазму щодо створення альбому на бразильському матеріалі. За різними версіями учасників подій, в доцільності запису його переконали Деппеншмідт і Кітер Беттс або дружина Джинні, на це знадобилось півроку. Так чи інакше, Берд врешті звернувся з ідеєю створення альбому з використанням бразильських композицій до студії Riverside Records, з якою тоді співпрацював, і отримав відмову. Тоді він запросив долучитися до проєкту Стена Гетца, на той час постійного виконавця студії Verve, і разом вони отримали згоду продюсера Кріда Тейлора.[7] Саме Тейлор дав назву альбому.[8] Сім треків альбому були записані 13 лютого 1962 року у Пірс-Холі, Унітарній Церкві Всіх душ, Вашингтон, усього за чотири години, без жодної репетиції, з лише приблизним планом чергування соло та музичних інтродукцій.[8] Гетц і Тейлор негайно сіли у літак і увечері повернулися назад, до Нью-йорка, навіть гадки не маючи, що вони щойно записали один з найвпливовіших джазових альбомів всіх часів.[7] «Ми не знали, що цей альбом виявиться таким історично значущим», — згодом скаже Деппеншмідт.[5] МузикаАльбом складається з семи композицій: двох інструментальних інтерпретацій пісень Антоніу Карлуса Жобіна (одна з яких створена у співавторстві з Ньютоном Мендосою), однієї композиції Чарлі Берда («Samba Dees Days»), чотири інші належать бразильським композиторам.[9] Найвизначною мелодією Jazz Samba мала стати «Desafinado», але весь альбом, писав британський оглядач Джон Фродман, «світився незабутнім матеріалом, включно з «Samba de Uma Nota Só» Жобіма і Мендонси, мерехтливою «Baia» і сумною «Samba Triste».[10] Чарлі Берд був досідченим класичним гітаристом і на той час був єдиним з американських джазових гітаристів, спроможних до аутентичного відтворення бразильської техніки гри.[11] Jazz Samba підкорила Сполучені Штати своєю свіжою вишуканістю, затьмаривши популярністю академічну і поп-музику. Після величезного успіху Jazz Samba багато джазових і естрадних виконавців прагнули дослідити і використати нове звучання. Серед тих, хто записав бсанова-пісні або навіть натхненні босановою альбоми на початку 1960-х років, були Кеннонбол Еддерлі, Квінсі Джонс, Коулмен Гокінс, Діззі Гіллеспі, Гербі Манн, Елла Фіцджеральд, Герб Алперт, Тоні Беннетт, Нет Кінг Коул і Майлз Девіс. Навіть Елвіс Преслі навіть співав «Bossa Nova Baby», а Ейді Горме — «Blame it on the Bossa Nova».[9] В есе, присвяченому 50-й річниці альбому, Кріс МакГован зауважив, що насправді Jazz Samba не є босановою, це визнавали і Берд, і Деппеншмідт. Це, фактично, «джаз боса», інтерпретація босанови гуртом джазових музикантів. І це працює, особливо завдяки чудовому виконанню «Desafinado». В підсумку альбом Jazz Samba допоміг затвердити босанову як глобальний жанр, що став подарунком для шанувальників музики в усьому світі. Пісні з альбому (особливо ті, що належать Жобіму) зараз є частиною як джазового, так і поп-канону.[9] Навколо альбомуУспіх Jazz Samba викликав суттєві тертя між двома лідерами альбому. Роздратований звичайною компенсацією за запис, що став видатним хітом з гігантськими продажами, Чарлі Берд звернувся у вересні 1964 року до суду з позовом проти студії Verve. Йому знадобилося майже три роки, аби домогтися виплати 50 000 доларів та прав на майбутні роялті за альбом. Берд також публічно висловлював незадоволення Гетцем і його непропорційною грошовою винагородою. «Все, що [Гетцу] потрібно було зробити, — це вийти і грати», — скаржився він у інтерв'ю 1963 року з Леонардом Пером у часописі Down Beat. Дональд Л. Маггін, автор біографії «Stan Getz: A Life in Jazz» (Morrow, 1996), пише, що Гетц домігся від керівництва Verve окремої статті до контракту, яка захищала його проти можливих позовів Чарлі.[7] Приблизно 2001 року барабанщик Бадді Деппеншмідт подав позов проти Verve та її материнської компанії, Universal Music Group, щодо виплати колишніх і майбутніх роялті на Jazz Samba, котрий продовжує успішно продаватися і має принаймні три десятки антологізацій. За свою участь у записі Деппеншмідт свого часу отримав 150 доларів. Імена Гетца і Берда з'явились на обкладинці, вони отримали левову частку визнання, а барабанщики або не згадані істориками джазу взагалі, або згадані побіжно. У відкритому прес-релізі, надісланому широкому колу джазових ЗМІ, Деппеншмідт наполягав, що створення альбому Jazz Samba було його ідеєю і взагалі не відбулося б без спільних зусиль його і Кітера Беттса. Сам Беттс відмовився приєднатися до позову, але його версія подій багато в чому збігається з викладеною Деппеншмідтом.[7] Список композицій
Виконавці
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
