INVAP

INVAP S.E.
ТипМуніципальна корпорація
ГалузьАерокосмічна, атомна енергетика, зв'язок, ВПК
Засновано1976
Засновник(и)Conrado Varotto[en]
Штаб-квартира

Сан-Карлос-де-Барілоче

Аргентина Аргентина
Ключові особи

Hugo Albani (голова Ради директорів)

Vicente Campenni (генеральний директор)
ПродукціяСупутники, радари, ядерні реактори, вітрогенератори, ліофільні установки, медичне обладнання для радіотерапії
Власник(и)Уряд провінції Ріо-Негро
Співробітники1300 (на 2018 р.)
Дочірні компаніїBlack River Technology Inc. - (США)
INVAP do Brasil - (Бразилія)
www.invap.com.ar
Мапа
CMNS: INVAP у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

INVAP S.E. — аргентинська компанія, яка реалізує високотехнологічні проекти в ядерній, космічній, енергетичній, медичній галузях. Компанія поставляє обладнання більш ніж в 30 країн світу. Зарубіжні офіси і дочірні підприємства працюють у Австралії, Бразилії, Венесуелі, Єгипті та США.

Історія

Підприємство було створено в 1976 році за угодою між урядом провінції Ріо-Негро та Національною комісією з атомної енергетики Аргентини, як проект випускників інституту Balseiro[1]. При заснуванні отримало назву - Investigaciones Aplicadas, яка згодом була змінена на INVAP.

З моменту свого створення компанія здобула престиж як розробник і постачальник ядерних реакторів, а також систем забезпечення реакторів для досліджень та виробництва радіоізотопів. З кінця 1990-х років компанія зайнялася аерокосмічним сектором, особливо завдяки проектуванню, будівництву та експлуатації супутників.

Ядерні технології

У сфері ядерних технологій компанія займається наступними напрямками: проектування та будівництво дослідних реакторів, установок з виробництва радіоізотопів, ядерного палива, по збагаченню урану, створення приладів радіаційного захисту, систем захисту реактора, модернізація і реконструкція дослідних реакторів, надання профільних консультаційних послуг.

У 2010 році в INVAP оголосили про завершення розробки (спільно з Інститутом науково-технічних досліджень у сфері оборони – CITEDEF ) і готовності до тестування нового методу лазерного видалення радіоактивних компонентів зі складу важкої води, яка використовується як сповільнювач нейтронів у ядерних реакторах.[2].

24 січня 2018 року INVAP виграла міжнародний тендер на ядерний дослідний реактор та установку з виробництва радіоізотопів для медичного використання в Нідерландах[3].

Супутники і радари

INVAP стала єдиною компанією в Латинській Америці, яку НАСА сертифікувало на поставку космічних технологій[4]. Також це єдина компанія на материку, яка може забезпечити повний життєвий цикл супутника , від проектування і будівництва до управління польотом і оперативної підтримки з землі.

Супутникова серія SAC

Супутник SAC-A. Вигляд з космічного шатла.

INVAP розробив кілька наукових супутників лінії SAC (Satelites de Aplicación Científica) на замовлення національного космічного агентства CONAE[5]:

  • SAC-B для астрономічних досліджень (1996 р.)
  • SAC-A для випробування оптичних та енергетичних систем (1998 р.)
  • SAC-C для моніторингу навколишнього середовища та природних катастроф.

На рахунку компанії вже чотири виведених на орбіту супутника серії SAC. Зокрема, 9 червня 2011 року був запущений супутник SAC-D з науковим обладнанням, необхідним для проекту НАСА по визначенню рівня солоності океану - Aquarius[6].

Супутникова серія ARSAT

Супутник ARSAT-2

Лінійка геостаціонарних супутників зв'язку, що використовуються для забезпечення телефонії, Інтернету та телевізійних послуг для користувачів по всій національній території та Південному конусі. Після цього країна стала однією з восьми держав світу, які розробляють і виробляють власні геостаціонарні супутники, і разом із США вони є єдиними на американському континенті [7]. ARSAT-1 перший у своєму роді супутник, виведений на орбіту латиноамериканською країною[8].

Крім того, INVAP будує радари для управління повітряним трафіком. Вже працюють радари зроблені на замовлення ВПС Аргентини (FAA)[9] і Агентства цивільної авіації (ANAC)[10]. Також INVAP займається розробкою 3D-радарів для військової авіації[11].

Інші проєкти

Військові

  • Ангарні двері для есмінця ARA Hércules (B-52) ВМС Аргентини
  • Система FLIR для патрульного літака P-3 Orion ВМС Аргентини
  • Симулятор морського патрулювання[12][13]
  • Ехолокаційні системи для військово-морських сил
  • Морська електроніка та системи керування боєм для бойових кораблів та підводних човнів TR-1700
  • РЛС з синтезованою апертурою для патрульних літаків морської авіації[9]

Цивільні

  • Розробка та реалізація громадського наземного аргентинського проекту цифрового телебачення[14]
  • Медичне обладнання для радіотерапії[15][16][17][18]
  • Система раннього попередження лісових пожеж[19]
  • Вітроенергетика[20]
  • Роботи та телеманіпулятори[21]
  • Нафтохімічні заводи
  • Обладнання для сухого заморожування продуктів харчування[22]
  • Завод з переробки та остаточного захоронення промислових відходів у провінції Буенос-Айрес[23]
  • Ядерні реактори для виробництва атомної енергії та майбутнього ядерного підводного човна

Галерея

  • Супутник зв'язку ARSAT-2
    Супутник зв'язку ARSAT-2
  • Експериментальний ядерний реактор RA-6
    Експериментальний ядерний реактор RA-6
  • Радар в Кільмесі
    Радар в Кільмесі

Посилання

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: INVAP
  1. ↑ «Arturo López Dávalos: “La ciencia argentina es algo por lo cual debemos sentirnos orgullosos”» [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.], artículo en el diario El Tribuno (de Salta).
  2. ↑ CITEDEF desarrolla un método láser para descontaminar reactores nucleares
  3. ↑ Macri anunció la construcción de un reactor nuclear en Holanda (ісп.). Radio Mitre. 24 січня 2018. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 24 січня 2018.
  4. ↑ Company Profile. Архів оригіналу за 8 грудня 2006. Процитовано 6 травня 2012. [Архівовано 2006-12-08 у Wayback Machine.]
  5. ↑ INVAP and the aerospace technology [Архівовано 2012-04-15 у Wayback Machine.]
  6. ↑ NASA Aquarius Project [Архівовано 2007-11-17 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Argentina hace lanzamiento histórico del satélite Arsat-1. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
  9. ↑ а б Novo radar argentino em aeronave naval [Архівовано 2011-07-16 у Wayback Machine.]
  10. ↑ LaNacion: Más plata para reequipamiento militar [Архівовано 31 травня 2011 у Wayback Machine.] LaNacion:Comprará el Gobierno 11 radares [Архівовано 31 травня 2011 у Wayback Machine.] (ісп.)
  11. ↑ Diseñan un radar tridimensional para detectar vuelos clandestinos. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 16 лютого 2021.
  12. ↑ Simuladores Marítimos para Instrucción y Adiestramiento - MELIPAL. Архів оригіналу за 14 лютого 2007. Процитовано 20 лютого 2021. [Архівовано 2007-02-14 у Wayback Machine.]
  13. ↑ LaNacion:Simulador de navegación para los mares argentinos. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 16 лютого 2021.
  14. ↑ ESTADO DE LAS ESTACIONES. Digital Television Abierta. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 11 травня 2012. [Архівовано 2012-04-18 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Medical Equipment. Архів оригіналу за 15 квітня 2007. Процитовано 17 лютого 2021. [Архівовано 2007-04-15 у Wayback Machine.]
  16. ↑ http://www.lanacion.com.ar/nota.asp?nota_id=504899 Lancion:Invap vendió a la India un equipo de radioterapia
  17. ↑ LaNacion:Por primera vez se vendió a Brasil un equipo argentino de radioterapia
  18. ↑ LaNacion: Venden alta tecnología por US$ 100 millones a Venezuela
  19. ↑ Forest Fire Prevention [Архівовано 2006-09-25 у Wayback Machine.]
  20. ↑ http://www.lanacion.com.ar/nota.asp?nota_id=1024482 [Архівовано 15 грудня 2010 у Wayback Machine.] LaNacion:Desarrollan el primer molino eólico diseñado en el país
  21. ↑ Robots y telemanipuladores. Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 20 лютого 2021. [Архівовано 2007-10-30 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Plantas de liofilización. Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 17 лютого 2021. [Архівовано 2007-10-30 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Tratamiento de Residuos Industriales. Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 20 лютого 2021. [Архівовано 2007-10-30 у Wayback Machine.]