Hulitherium

Hulitherium Період існування: плейстоцен
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Інфраклас:	Сумчасті (Marsupialia)
Ряд:	Diprotodontia
Родина:	†Diprotodontidae
Підродина:	†Zygomaturinae
Рід:	†Hulitherium Flannery & Plane, 1986
Вид:	†H. tomasetti
Біноміальна назва
†Hulitherium tomasetti Flannery & Plane, 1986

Hulitherium tomasetti — вимерла сумчаста тварина з Нової Гвінеї в плейстоцені. Назва виду вшановує Берарда Томасетті, католицького священика в Папуа-Новій Гвінеї, який привернув увагу експертів до скам'янілостей[1][2]. Назва роду Hulitherium вказує на народ хулі[1].

Скам'янілості

Гулітерій був описаний на основі майже повного черепа, кількох відокремлених зубів, фрагмента нижньої щелепи, атланта та шийних хребців, майже повної плечової кістки та уламкових кісток задньої кінцівки. Скелет припускає, що кінцівки були дуже рухливі порівняно з іншими дипротодонтидами і що це був браузер (травоїдний)[1].

Біологія

Гулітерій жив у гірських тропічних лісах. Ймовірно харчувався бамбуком. Це був один з найбільших ссавців Нової Гвінеї, заввишки 1 м, у довжину ≈ 2 м і вагою 75–200 кілограмів. Flannery and Plane (1986) припустили, що оскільки мало що змінилося з пізнього плейстоцену, люди могли бути основним фактором, який призвів до його вимирання[1][3][4]. Головка стегнової кістки лежить безпосередньо над валом, що разом із морфологією плечово-ліктьового суглоба свідчить про те, що Hulitherium піднімався на задні ноги, щоб харчуватися. Результати стоматологічного мікрозносу підтверджують, що Hulitherium був браузером, який живився м’яким рослинним матеріалом, а не волокнистим бамбуком[5].

Примітки

1. Long, J.; Archer, M.; Flannery, T.; Hand, S. (2002). Prehistoric Mammals of Australia and New Guinea: One Hundred Million Years of Evolution. The Johns Hopkins University Press. с. 91. ISBN 0-8018-7223-5. OCLC 49860159.
2. Flannery, T.F. (1986). A new late Pleistocene diprotodontid (Marsupialia) from Pureni, Southern Highlands Province, Papua New Guinea (PDF). BMR Journal of Australian Geology & Geophysics. 10: 65—76.
3. Richard T. Corlett: Megafaunal extinctions and their consequences in the tropical Indo-Pacific, Department of Biological Sciences, National University of Singapore, Singapore
4. Haberle, Simon G. (2007). Prehistoric human impact on rainforest biodiversity in highland New Guinea. Philosophical Transactions of the Royal Society B. 362 (1478): 219—228. doi:10.1098/rstb.2006.1981. PMC 2311426. PMID 17255031.
5. White, Joshua M.; DeSantis, Larisa R.G.; Evans, Alistair R.; Wilson, Laura A.B.; McCurry, Matthew R. (December 2021). A panda-like diprotodontid? Assessing the diet of Hulitherium tomasettii using dental complexity (Orientation Patch Count Rotated) and dental microwear texture analysis. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology (англ.). 583: 110675. doi:10.1016/j.palaeo.2021.110675.