Hi-FiHi-Fi (англ. High Fidelity — висока точність) — термін, що означає, що відтворюваний звук дуже близький до оригіналу. Напис Hi-Fi на звуковідтворюючій апаратурі може як нічого не означати, так і означати, що апаратура відповідає одному з наступних стандартів: DIN 45000, DIN 45500, IEC 60581, ГОСТ 24388-88[1]. ІсторіяУ 1973 році німецький Deutsches Institut für Normung (DIN) випустив стандарт DIN 45000, що визначає вимоги до звуковідтворюючої апаратури: мінімальні значення нерівномірності амплітудно-частотної характеристики (нАЧХ, вимірюється в дБ), коефіцієнт нелінійних спотворень (КНС, вимірюється в %), рівня шуму (ШУМ, вимірюється в дБ) і способів їх вимірів. Потім цей стандарт став міжнародним IEC 60581 (МЕК) і з мінімальними змінами був повторений в ГОСТ 24388-88. Визначаючи стандарт Hi-Fi згідно з DIN 45000, можна назвати наступні групи параметрів і їхні граничні значення для таких пристроїв, як тюнери, підсилювачі і акустичні системи. ПараметриДля тюнерів параметри пристроїв встановлені такими:
Для підсилювачів параметри пристроїв встановлені такими:
Для акустичних систем параметри пристроїв встановлені такими:
Примітки
Посилання
Див. також
|