|
HD90569
Дані дослідження
Епоха J2000,0
|
| Сузір'я
|
|
| Пряме піднесення
|
10г 27х 38,99с
|
| Схилення
|
+ 9° 45′ 44,6″
|
| Видима величина (V)
|
6,01[1]
|
| Характеристики
|
| Спектральний клас
|
A0
|
|
|
|
| показник кольору U−B
|
-0,09
|
| яскравість B
|
5,963±0,004[2]
|
| показник кольору B−V
|
-0,043±0,004[2]
|
| яскравість V
|
6,002±0,005[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Тип змінності
|
|
| Дані фотометрії Стрьомґрена
|
| колір b−y
|
-0,04
|
| індекс m1
|
0,19
|
| індекс c1
|
0,96
|
| індекс Hβ
|
2,85[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Дані фотометрії Гіппаркос
|
| Максимальна яскравість
|
5,990[2]
|
| Мінімальна яскравість
|
6,020[2]
|
|
|
|
| Астрометрія
|
|
|
|
| Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: 7,85± 0,80[2] мас/рік
за схиленням: -6,27± 0,65[2] мас/рік
|
| Паралакс (π)
|
8,47 ± 0,83[2] мас
|
| Відстань
|
385,07 світлових років
118,06 парсек
|
|
|
|
| Подробиці
|
| Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Обертання
|
Vsin(i)=18[3]км/сек
|
|
|
|
| Інші позначення
|
|
|
| Посилання
| | SIMBAD | дані для HD90569 |
HD90569 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,0.[1]
Вона розташована на відстані близько 385,1 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Зоря HD90569 обертається
порівняно повільно
навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[3]
Пекулярний хімічний склад
Зоряна атмосфера HD90569 має підвищений вміст
Si
.[1]
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
крил ліній Бальмера
становить 192,5± 248,2 Гаус.[4]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
