HD5737

HD5737
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Скульптор
Пряме піднесення 0г 58х 36,36с
Схилення -29° 21′ 26,8″
Видима величина (V) 4,30[1]
Характеристики
Спектральний клас B6
показник кольору U−B -0,55
яскравість B 4,123±0,003[2]
показник кольору B−V -0,154±0,007[2]
яскравість V 4,283±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,06
індекс m1 0,10
індекс c1 0,48
індекс Hβ 2,66[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,260[2]
Мінімальна яскравість 4,270[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +10,2[3] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 22,44± 1,04[2] мас/рік

за схиленням: 6,30± 0,65[2] мас/рік

Паралакс (π) 4,85 ± 0,84[2] мас
Відстань 672,49 світлових років
206,19 парсек
Подробиці
Маса M☉
Ефективна температура 17379[4]  K
lg g 3.6[4]
Металічність [Fe/H] 0.9[4]
Обертання Vsin(i)=20[5]км/сек
Інші позначення
*al Scl, HD 5737, HIP 4577, HR 280, CD-30 297
Посилання
SIMBADдані для HD5737

HD5737 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B6, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,3.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Скульптора й розташована на відстані близько 672,5 світлових років від Сонця.[2] HD5737 віддаляється від нас з радіальною швидкістю близько 10,2[3] км/с.

Фізичні характеристики

Зоря HD5737 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 20км/сек.[5] Ця зоря є відносно гарячим об'єктом з ефективною температурою близько 17000[4] К. Приймаючи до уваги значення логарифма гравітаційного прискорення на поверхні зорі lg(g)=3.6[4], вона належить до гарячих гігантів.

Пекулярний хімічний вміст

HD5737 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.

Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 324,0± 142,3 Гаус.[6]

Див. також

Джерела

  1. ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. ↑ а б Wiellen R., Schwan H., Dettbarn C., Lenhardt H., Jahreiss H., Jahrling R. Sixth catalogue of fundamental stars (FK6). Part I. Basic fundamental stars with direct solutions. 1999, Veroeff. Astron. Rechen-Inst. Heidelberg, 35, 1
  4. ↑ а б в г д Schmitt A. The weak-helium-line star alpha Sculptoris. I. The line-spectrum. 1973, Astron. Astrophys., Suppl. Ser., 9, 427-436
  5. ↑ а б Abt H.A., Levato H., Grosso M. Rotational velocities of B stars 2002, Astrophys. J., 573, 359-365
  6. ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631

Інтернет-ресурси


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.