|
HD49333
Дані дослідження
Епоха J2000,0
|
| Сузір'я
|
|
| Пряме піднесення
|
6г 47х 1,48с
|
| Схилення
|
-21° 0′ 55,4″
|
| Видима величина (V)
|
6,07[1]
|
| Характеристики
|
| Спектральний клас
|
B7
|
|
|
|
| показник кольору U−B
|
-0,63
|
| яскравість B
|
5,862±0,003[2]
|
| показник кольору B−V
|
-0,159±0,004[2]
|
| яскравість V
|
6,044±0,004[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Тип змінності
|
|
| Дані фотометрії Стрьомґрена
|
| колір b−y
|
-0,07
|
| індекс m1
|
0,11
|
| індекс c1
|
0,32
|
| індекс Hβ
|
2,69[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Дані фотометрії Гіппаркос
|
| Максимальна яскравість
|
6,000[2]
|
| Мінімальна яскравість
|
6,050[2]
|
Період фотометричної
змінності зорі
|
2,18[2] доби
|
| Астрометрія
|
|
|
|
| Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: -15,17± 0,60[2] мас/рік
за схиленням: 6,24± 0,63[2] мас/рік
|
| Паралакс (π)
|
4,88 ± 0,72[2] мас
|
| Відстань
|
668,35 світлових років
204,92 парсек
|
|
|
|
| Подробиці
|
| Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Інші позначення
|
|
|
| Посилання
| | SIMBAD | дані для HD49333 |
HD49333 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B7, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,1.[1]
Вона розташована на відстані близько 668,4 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 2,18 доби в межах від Hmin= 6,05 до Hmax= 6,00.[2]
Пекулярний хімічний вміст
HD49333 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
крил ліній Бальмера
становить 618,4± 300,2 Гаус.[3]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
