|
HD37642
Дані дослідження
Епоха J2000,0
|
| Сузір'я
|
|
| Пряме піднесення
|
5г 39х 55,42с
|
| Схилення
|
- 3° 19′ 49,8″
|
| Видима величина (V)
|
8,04[1]
|
| Характеристики
|
| Спектральний клас
|
B9
|
|
|
|
| показник кольору U−B
|
-0,61
|
| яскравість B
|
7,885±0,006[2]
|
| показник кольору B−V
|
-0,122±0,004[2]
|
| яскравість V
|
8,003±0,008[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Тип змінності
|
|
| Дані фотометрії Стрьомґрена
|
| колір b−y
|
-0,06
|
| індекс m1
|
0,13
|
| індекс c1
|
0,33
|
| індекс Hβ
|
2,70[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Дані фотометрії Гіппаркос
|
| Максимальна яскравість
|
7,970[2]
|
| Мінімальна яскравість
|
8,030[2]
|
Період фотометричної
змінності зорі
|
1,08[2] доби
|
| Астрометрія
|
|
|
|
| Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: 2,42± 0,84[2] мас/рік
за схиленням: -1,43± 0,49[2] мас/рік
|
| Паралакс (π)
|
1,67 ± 1,01[2] мас
|
| Відстань
|
1953,03 світлових років
598,80 парсек
|
|
|
|
| Подробиці
|
| Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Інші позначення
|
|
|
| Посилання
| | SIMBAD | дані для HD37642 |
HD37642 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 8,1.[1]
Вона розташована на відстані близько 1953,0 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,08 доби в межах від Hmin= 8,03 до Hmax= 7,97.[2]
Пекулярний хімічний вміст
HD37642 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
крил ліній Бальмера
становить 2136,8± 450,1 Гаус.[3]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
