|
HD36916
Дані дослідження
Епоха J2000,0
|
| Сузір'я
|
|
| Пряме піднесення
|
5г 34х 53,96с
|
| Схилення
|
- 4° 6′ 37,5″
|
| Видима величина (V)
|
6,74[1]
|
| Характеристики
|
| Спектральний клас
|
B8
|
|
|
|
| показник кольору U−B
|
-0,55
|
| яскравість B
|
6,543±0,005[2]
|
| показник кольору B−V
|
-0,139±0,005[2]
|
| яскравість V
|
6,708±0,005[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Тип змінності
|
|
| Дані фотометрії Стрьомґрена
|
| колір b−y
|
-0,07
|
| індекс m1
|
0,12
|
| індекс c1
|
0,49
|
| індекс Hβ
|
2,71[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Дані фотометрії Гіппаркос
|
| Максимальна яскравість
|
6,660[2]
|
| Мінімальна яскравість
|
6,720[2]
|
Період фотометричної
змінності зорі
|
1,57[2] доби
|
| Астрометрія
|
|
|
|
| Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: -5,56± 0,77[2] мас/рік
за схиленням: -0,32± 0,48[2] мас/рік
|
| Паралакс (π)
|
2,88 ± 0,90[2] мас
|
| Відстань
|
1132,49 світлових років
347,22 парсек
|
|
|
|
| Подробиці
|
| Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Інші позначення
|
|
|
| Посилання
| | SIMBAD | дані для HD36916 |
HD36916 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B8, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,7.[1]
Вона розташована на відстані близько 1132,5 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,57 доби в межах від Hmin= 6,72 до Hmax= 6,66.[2]
Пекулярний хімічний вміст
HD36916 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
крил ліній Бальмера
становить 627,6± 177,9 Гаус.[3]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
