|
HD35298
Дані дослідження
Епоха J2000,0
|
| Сузір'я
|
|
| Пряме піднесення
|
5г 23х 50,36с
|
| Схилення
|
+ 2° 4′ 55,8″
|
| Видима величина (V)
|
7,91[1]
|
| Характеристики
|
| Спектральний клас
|
B6
|
|
|
|
| показник кольору U−B
|
-0,61
|
| яскравість B
|
7,744±0,009[2]
|
| показник кольору B−V
|
-0,121±0,004[2]
|
| яскравість V
|
7,893±0,009[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Тип змінності
|
|
| Дані фотометрії Стрьомґрена
|
| колір b−y
|
-0,05
|
| індекс m1
|
0,09
|
| індекс c1
|
0,37
|
| індекс Hβ
|
2,71[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Дані фотометрії Гіппаркос
|
| Максимальна яскравість
|
7,840[2]
|
| Мінімальна яскравість
|
7,910[2]
|
Період фотометричної
змінності зорі
|
1,85[2] доби
|
| Астрометрія
|
|
|
|
| Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: 0,22± 1,12[2] мас/рік
за схиленням: 0,83± 0,57[2] мас/рік
|
| Паралакс (π)
|
1,84 ± 1,23[2] мас
|
| Відстань
|
1772,59 світлових років
543,48 парсек
|
|
|
|
| Подробиці
|
| Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Інші позначення
|
|
|
| Посилання
| | SIMBAD | дані для HD35298 |
HD35298 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B6, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 7,9.[1]
Вона розташована на відстані близько 1772,6 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,85 доби в межах від Hmin= 7,91 до Hmax= 7,84.[2]
Пекулярний хімічний вміст
HD35298 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
крил ліній Бальмера
становить 2275,9± 443,3 Гаус.[3]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A…498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
