HD28843
Дані дослідження Епоха J2000,0
|
Сузір'я
|
|
Пряме піднесення
|
4г 32х 37,55с
|
Схилення
|
- 3° 12′ 34,3″
|
Видима величина (V)
|
5,76[1]
|
Характеристики
|
Спектральний клас
|
B9/?
|
|
|
показник кольору U−B
|
-0,54
|
яскравість B
|
5,606±0,007[2]
|
показник кольору B−V
|
-0,117±0,009[2]
|
яскравість V
|
5,741±0,007[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тип змінності
|
|
Дані фотометрії Стрьомґрена
|
колір b−y
|
-0,06
|
індекс m1
|
0,10
|
індекс c1
|
0,41
|
індекс Hβ
|
2,71[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дані фотометрії Гіппаркос
|
Максимальна яскравість
|
5,670[2]
|
Мінімальна яскравість
|
5,780[2]
|
Період фотометричної змінності зорі
|
1,37[2] доби
|
Астрометрія
|
|
|
Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: 17,97± 0,93[2] мас/рік
за схиленням: -16,69± 0,84[2] мас/рік
|
Паралакс (π)
|
7,61 ± 0,83[2] мас
|
Відстань
|
428,59 світлових років 131,41 парсек
|
|
|
Подробиці
|
Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інші позначення
|
|
Посилання
|
SIMBAD | дані для HD28843 |
HD28843 — подвійна зоря.
Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,7.[1]
Вона розташована на відстані близько 428,6 світлових років від Сонця.[2]
Подвійна зоря
Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас B9.
В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.
Фізичні характеристики
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,37 доби в межах від Hmin= 5,78 до Hmax= 5,67.[2]
Пекулярний хімічний вміст
HD28843 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
крил ліній Бальмера
становить 344,2± 238,9 Гаус.[3]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631