|
HD209459
Дані дослідження
Епоха J2000,0
|
| Сузір'я
|
|
| Пряме піднесення
|
22г 3х 19,03с
|
| Схилення
|
+11° 23′ 11,6″
|
| Видима величина (V)
|
5,83[1]
|
| Характеристики
|
| Спектральний клас
|
B9
|
|
|
|
| показник кольору U−B
|
-0,20
|
| яскравість B
|
5,760±0,003[2]
|
| показник кольору B−V
|
-0,050±0,004[2]
|
| яскравість V
|
5,819±0,004[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Тип змінності
|
|
| Дані фотометрії Стрьомґрена
|
| колір b−y
|
-0,01
|
| індекс m1
|
0,11
|
| індекс c1
|
1,02
|
| індекс Hβ
|
2,80[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Дані фотометрії Гіппаркос
|
| Максимальна яскравість
|
5,810[2]
|
| Мінімальна яскравість
|
5,830[2]
|
|
|
|
| Астрометрія
|
|
|
|
| Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: 16,71± 1,06[2] мас/рік
за схиленням: -1,63± 0,58[2] мас/рік
|
| Паралакс (π)
|
6,03 ± 0,82[2] мас
|
| Відстань
|
540,89 світлових років
165,84 парсек
|
|
|
|
| Подробиці
|
| Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Обертання
|
Vsin(i)=14[3]км/сек
|
|
|
|
| Інші позначення
|
|
|
| Посилання
| | SIMBAD | дані для HD209459 |
HD209459 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,8.[1]
Вона розташована на відстані близько 540,9 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Зоря HD209459 обертається
порівняно повільно
навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 14км/сек.[3]
Пекулярний хімічний склад
Зоряна атмосфера HD209459 має підвищений вміст
Hg
.[1]
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
крил ліній Бальмера
становить 176,4± 238,5 Гаус.[4]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
