HD19832
Дані дослідження Епоха J2000,0
|
Сузір'я
|
Овен
|
Пряме піднесення
|
3г 12х 14,25с
|
Схилення
|
+27° 15′ 25,1″
|
Видима величина (V)
|
5,78[1]
|
Характеристики
|
Спектральний клас
|
B8
|
|
|
показник кольору U−B
|
-0,41
|
яскравість B
|
5,653±0,004[2]
|
показник кольору B−V
|
-0,106±0,005[2]
|
яскравість V
|
5,762±0,005[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тип змінності
|
|
Дані фотометрії Стрьомґрена
|
колір b−y
|
-0,05
|
індекс m1
|
0,13
|
індекс c1
|
0,55
|
індекс Hβ
|
2,75[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дані фотометрії Гіппаркос
|
Максимальна яскравість
|
5,740[2]
|
Мінімальна яскравість
|
5,780[2]
|
Період фотометричної змінності зорі
|
0,73[2] доби
|
Астрометрія
|
|
|
Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: 11,77± 0,93[2] мас/рік
за схиленням: -18,34± 0,80[2] мас/рік
|
Паралакс (π)
|
8,78 ± 0,88[2] мас
|
Відстань
|
371,48 світлових років 113,90 парсек
|
|
|
Подробиці
|
Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обертання
|
Vsin(i)=96[3]км/сек
|
|
|
Інші позначення
|
|
Посилання
| SIMBAD | дані для HD19832 |
HD19832 (або 56 Овна) є хімічно пекулярною зорею спектрального класу
B8 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,8.[1]
Вона розташована на відстані близько 371,5 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Зоря HD19832 обертається
досить швидко
навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 96км/сек.[3]
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 0,73 доби в межах від Hmin= 5,78 до Hmax= 5,74.[2]
Пекулярний хімічний вміст
Зоряна атмосфера GSC1791-1519 має підвищений вміст
Si
.[1]
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
крил ліній Бальмера
становить 314,8± 233,0 Гаус.[4]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|