|
HD188041
Дані дослідження
Епоха J2000,0
|
| Сузір'я
|
|
| Пряме піднесення
|
19г 53х 18,74с
|
| Схилення
|
- 3° 6′ 52,1″
|
| Видима величина (V)
|
5,63[1]
|
| Характеристики
|
| Спектральний клас
|
A6
|
|
|
|
| показник кольору U−B
|
0,10
|
| яскравість B
|
5,897±0,005[2]
|
| показник кольору B−V
|
0,231±0,007[2]
|
| яскравість V
|
5,655±0,005[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Тип змінності
|
|
| Дані фотометрії Стрьомґрена
|
| колір b−y
|
0,05
|
| індекс m1
|
0,31
|
| індекс c1
|
0,77
|
| індекс Hβ
|
2,85[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Дані фотометрії Гіппаркос
|
| Максимальна яскравість
|
5,690[2]
|
| Мінімальна яскравість
|
5,710[2]
|
|
|
|
| Астрометрія
|
|
|
|
| Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: 21,64± 0,92[2] мас/рік
за схиленням: 13,62± 0,73[2] мас/рік
|
| Паралакс (π)
|
11,79 ± 0,93[2] мас
|
| Відстань
|
276,64 світлових років
84,82 парсек
|
|
|
|
| Подробиці
|
| Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Обертання
|
Vsin(i)=49[3]км/сек
|
|
|
|
| Інші позначення
|
|
|
| Посилання
| | SIMBAD | дані для HD188041 |
HD188041 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу
A6 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,6.[1]
Вона розташована на відстані близько 276,6 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Зоря HD188041 обертається
порівняно повільно
навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 49км/сек.[3]
Пекулярний хімічний склад
Зоряна атмосфера HD188041 має підвищений вміст
Cr
.[1]
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
крил ліній Бальмера
становить 2225,5± 401,0 Гаус.[4]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
