|
HD179761
Дані дослідження
Епоха J2000,0
|
| Сузір'я
|
|
| Пряме піднесення
|
19г 13х 42,70с
|
| Схилення
|
+ 2° 17′ 37,3″
|
| Видима величина (V)
|
5,14[1]
|
| Характеристики
|
| Спектральний клас
|
B8
|
|
|
|
| показник кольору U−B
|
-0,41
|
| яскравість B
|
5,047±0,003[2]
|
| показник кольору B−V
|
-0,071±0,003[2]
|
| яскравість V
|
5,130±0,002[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Тип змінності
|
|
| Дані фотометрії Стрьомґрена
|
| колір b−y
|
-0,01
|
| індекс m1
|
0,08
|
| індекс c1
|
0,63
|
| індекс Hβ
|
2,70[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Дані фотометрії Гіппаркос
|
| Максимальна яскравість
|
5,110[2]
|
| Мінімальна яскравість
|
5,130[2]
|
|
|
|
| Астрометрія
|
|
|
|
| Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: 5,78± 0,85[2] мас/рік
за схиленням: -2,58± 0,63[2] мас/рік
|
| Паралакс (π)
|
5,09 ± 0,86[2] мас
|
| Відстань
|
640,78 світлових років
196,46 парсек
|
|
|
|
| Подробиці
|
| Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Обертання
|
Vsin(i)=16[3]км/сек
|
|
|
|
| Інші позначення
|
|
|
| Посилання
| | SIMBAD | дані для HD179761 |
HD179761 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу
B8 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,1.[1]
Вона розташована на відстані близько 640,8 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Зоря HD179761 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 16км/сек.[3]
Пекулярний хімічний склад
Зоряна атмосфера HD179761 має підвищений вміст Hg.[1]
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
крил ліній Бальмера становить 479,5± 238,0 Гаус.[4]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
