HD173650

HD173650
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 18г 45х 35,62с
Схилення +21° 59′  4,9″
Видима величина (V) 6,53[1]
Характеристики
Спектральний клас A0
показник кольору U−B -0,09
яскравість B 6,537±0,002[2]
показник кольору B−V 0,017±0,003[2]
яскравість V 6,524±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,04
індекс m1 0,12
індекс c1 0,94
індекс Hβ 2,78[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,510[2]
Мінімальна яскравість 6,560[2]
Період фотометричної
змінності зорі 		9,97[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 5,87± 0,47[2] мас/рік

за схиленням: 1,70± 0,58[2] мас/рік

Паралакс (π) 4,66 ± 0,74[2] мас
Відстань 699,91 світлових років
214,59 парсек
Подробиці
Маса M☉
Ефективна температура 10000[3]  K
lg g 3.0[3]
Металічність [Fe/H] -0.75[3]
Обертання Vsin(i)=33[4]км/сек
Інші позначення
HD 173650, HIP 92036, HR 7058, BD+21 3550, GSC 1595-923
Посилання
SIMBADдані для HD173650

HD173650 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,5.[1] Вона розташована на відстані близько 699,9 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

Зоря HD173650 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 33км/сек.[4] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 9,97 доби в межах від Hmin= 6,56 до Hmax= 6,51.[2]


Пекулярний хімічний склад

Зоряна атмосфера HD173650 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 326,3± 275,9 Гаус.[5]

Див. також

Джерела

  1. ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. ↑ а б в WOLFF S.C., A spectroscopic and photometric study of the Ap stars, 1967, Astrophys. J., Suppl. Ser., 15, 21-59
  4. ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  5. ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.