|
HD149911
Дані дослідження
Епоха J2000,0
|
| Сузір'я
|
|
| Пряме піднесення
|
16г 38х 1,55с
|
| Схилення
|
- 6° 32′ 16,9″
|
| Видима величина (V)
|
6,05[1]
|
| Характеристики
|
| Спектральний клас
|
A0
|
|
|
|
| показник кольору U−B
|
0,13
|
| яскравість B
|
6,263±0,004[2]
|
| показник кольору B−V
|
0,165±0,005[2]
|
| яскравість V
|
6,091±0,003[2]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Тип змінності
|
|
| Дані фотометрії Стрьомґрена
|
| колір b−y
|
0,09
|
| індекс m1
|
0,19
|
| індекс c1
|
1,07
|
| індекс Hβ
|
2,87[1]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Дані фотометрії Гіппаркос
|
| Максимальна яскравість
|
6,100[2]
|
| Мінімальна яскравість
|
6,120[2]
|
|
|
|
| Астрометрія
|
|
|
|
| Власний рух (μ)
|
за пр. піднес.: -7,45± 1,19[2] мас/рік
за схиленням: -9,23± 1,25[2] мас/рік
|
| Паралакс (π)
|
7,92 ± 1,05[2] мас
|
| Відстань
|
411,81 світлових років
126,26 парсек
|
|
|
|
| Подробиці
|
| Маса
|
M☉
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Обертання
|
Vsin(i)=54[3]км/сек
|
|
|
|
| Інші позначення
|
|
|
| Посилання
| | SIMBAD | дані для HD149911 |
HD149911 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,1.[1]
Вона розташована на відстані близько 411,8 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Зоря HD149911 обертається
досить швидко
навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 54км/сек.[3]
Пекулярний хімічний склад
Зоряна атмосфера HD149911 має підвищений вміст
Cr
.[1]
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
крил ліній Бальмера
становить 1035,7± 626,8 Гаус.[4]
Див. також
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
